*Все для студентов - скачать Рефераты, курсовые, дипломные работы » Педагогика » Страница 2

**

Комп'ютерні технології як чинник еволюції форм і методів навчання

До кінця 20-го століття роль знання у всьому світі неймовірно зросла. Рівень володіння знанням, або, більш узагальнено, інформацією починає визначати політичний і господарський статус держав. А для успішної роботи в таких умовах державам потрібні люди - висококваліфіковані фахівці, що відповідають найвищим вимогам сучасності. Тому на рубежі тисячоліть освіта перетворюється на одне з джерел найцінніших стратегічних ресурсів – людського капіталу і знань, що, кінець кінцем, визначає загальний рівень розвитку суспільства. І головним прискорювачем його розвитку стає інформатизація. Інформатизація суспільства, у свою чергу, практично неможлива без комп'ютеризації системи освіти, через що ця проблема по своїй значущості виходить зараз на перше місце в педагогічній науці. Пріоритетність цієї проблеми посилюється ще і тим, що вона є принципово новою. Виникнувши разом з появою комп'ютера, тобто в останні два десятиріччя, вона не може використовувати досвід минулих століть і тисячоліть, як це робиться в класичній педагогіці, і вимушена розвиватися тільки "зсередини", формуючи свою наукову базу одночасно у всіх необхідних сферах - філософії, психології, педагогіці і методиці. Ця обставина, в поєднанні з крайньою практичною необхідністю, додає проблемі комп'ютеризації освіти підвищену актуальність, виводить її на перше місце в групі першочергових задач сучасної педагогіки.

Компьютерные технологии как фактор эволюции форм и методов обучения

К концу 20-го века роль знания во всем мире невероятно возросла. Уровень владения знанием, или, более обобщенно, информацией начинает определять политический и хозяйственный статус государств. А для успешной работы в таких условиях государствам нужны люди - высококвалифицированные специалисты, отвечающие самым высоким требованиям современности. Поэтому на рубеже тысячелетий образование превращается в один из источников самых ценных стратегических ресурсов – человеческого капитала и знаний, что, в конечном счете, определяет общий уровень развития общества. И главным ускорителем его развития становится информатизация. Информатизация общества, в свою очередь, практически невозможна без компьютеризации системы образования, в силу чего эта проблема по своей значимости выходит сейчас на первое место в педагогической науке.

Классификации методов обучения

Одной из острых проблем современной дидактики является проблема классификации методов обучения. В настоящее время нет единой точки зрения по этому вопросу. В связи с тем, что разные авторы в основу подразделения методов обучения на группы и подгруппы кладут разные признаки, существует ряд классификаций.
Наиболее ранней классификацией является деление методов обучения на методы работы учителя (рассказ, объяснение, беседа) и методы работы учащихся (упражнения, самостоятельная работа).
Распространенной является классификация методов обучения по источнику получения знаний. В соответствии с таким подходом выделяют:
а) словесные методы (источником знания является устное или печатное слово);
б) наглядные методы (источником знаний являются наблюдаемые предметы, явления, наглядные пособия);
в) практические методы (учащиеся получают знания и вырабатывают умения, выполняя практические действия).
Более подробно остановимся на этой классификации.

Використовування комп'ютера в учбово-виховній діяльності

Персональний комп'ютер - універсальний повчальний засіб, який може бути з успіхом використаний на самих різних за змістом і організації учбових і внеучебных заняттях. При цьому він вписується в рамки традиційного навчання з широким використовуванням всього арсеналу засобів навчання. ПК може сприяти активному включенню вчиться в учбовий процес, підтримувати інтерес, сприяти розумінню і запам'ятовуванню учбового матеріалу.
Мова програмування повинна бути зручною для опису умови і аналізу задачі, планування її рішення, включаючи складання програми, щоб рішення задач за допомогою комп'ютера, з одного боку, сприяло розвитку мислення, а з іншою - не викликало додаткових труднощів. Мова повинна бути зручний для спілкування людини з комп'ютером.
Якщо комп'ютер використовується тільки як засіб учбової діяльності, то його функції мало чим відрізняються від тих, які він виконує в рамках інших видів діяльності. Можливості застосування значні: від довідкової системи до засобу моделювання деяких ситуацій.
Виконання функції навчання - найістотніша характеристика застосування комп'ютера в навчанні.

Використовування комп'ютерної техніки в різних галузях педагогічної науки і практики

Останніми роками курс викладання комп'ютерної технології вийшов на якісно новий етап свого розвитку. Більш-менш уніфікувався набір обчислювальної техніки. Найголовніше те, що змінився погляд на те, що розумілося під комп'ютерною письменністю. Десять років тому, на початку упровадження інформатики в різні учбові заклади, під комп'ютерною письменністю розумілося уміння програмувати. Зараз вже практично всіма усвідомлено, що комп'ютерні технології не повинні використовуватися тільки для програмування. Велика частина користувачів сучасних персональних комп'ютерів (ПК) не програмує і не потребує цьому. Сьогодні створені обширні програмні засоби комп'ютерних інформаційних технологій (КІТ), що дозволяють працювати з ЕОМ непрограмуючому користувачу. Тому мінімальним рівнем комп'ютерної письменності є оволодіння засобами комп'ютерних інформаційних технологій.

Шляхи оптимізації взаємодії школи та сім’ї у навчанні та вихованні учнів молодшого шкільного віку

Визнаючи школу провідною ланкою виховання молоді, треба зазначити, що без єдності зусиль з сім’єю, ефективність виховання буде низькою. Адже саме в сім’ї найбільше виховується людина укладом спільного життя: побутом, працею, традиціями, звичаями. Саме в сім’ї дитина засвоює такі загальнолюдські поняття, як добро і зло, правда і кривда, корисне і шкідливе, тобто її морально-етичні принципи на яких споконвіку грунтується педагогічний досвід народу.
Сім’я завжди була і залишається природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом матеріальної і емоційної підтримки, необхідної для розвитку її членів, особливо дітей та підлітків, засобом збереження і передачі культурних цінностей від покоління до покоління.
Єдність сім’ї і школи відіграє важливу роль у вирішенні завдань всебічного розвитку особистості та у вихованні школяра. Значення батьківського авторитету, роль педагогічного колективу та позашкільної системи освіти є найважливішою необхідністю у навчально-виховному процесі сучасної початкової школи. Щоб змінити на краще стан моральності нашого суспільства, необхідно зважати, що вихованість наших учнів результат копіткої щоденної роботи, а також тих реальних міжлюдських стосунків, у які включається дитина з перших днів свого життя і активним учасником яких вона залишається усі наступні роки.
Дані досліджень засвідчують, що виховує не сам виховний процес як спеціально організована дорослими діяльність, а ті щоденні, конкретні взаємини, під час яких дитина день за днем вбирає і активно переосмислює людські цінності і орієнтації, способи поведінки, сутність ставлень до явищ життя і до самої себе.
Стосовно педагогічних здібностей батьків, то до найважливіших з них відносять вміння належно організувати комунікативну діяльність, налагоджувати внутрішньосімейні проблеми і встановлювати правильні стосунки з дітьми.
Надзвичайно важливого значення для формування життєвих ставлень дитини мають передусім взаємини між самими батьками, оскільки саме вони відображають загальні тенденції сімейних стосунків, спрямованість життєдіяльності родини, її морального фону.

Чи може бути в Україні якісна безплатна освіта?

Якість і безоплатність? Чи можуть бути ці явища стояти поруч? Чи можна говорити про якісну безплатну освіту в Україні?
Якщо говорити про недалеке минуле України, коли радянська освіта, медицина, юриспруденція були безкоштовними і доступними, то можна відзначити досить якісними ці сфери суспільного розвитку. Однак починаючи з періоду становлення ринкових відносин в незалежній Україні, все починає кардинально змінюватися. Більшість стосунків переходить на грошовий вимір і може якісно відбуватися тільки за умов нормального фінансування та відповідного матеріального віддячення.
Якщо говорити сьогодні про безплатний сектор освіти в Україні, то на превеликий жаль державного фінансування в цій сфері катастрофічно не вистачає. Матеріально-технічна база суттєво відстає від сучасних вимог, більшість вчителів вкрай незадоволені своєю платнею. І цього вже достатньо, щоб говорити про погіршення якості освіти в Україні за останні роки.
На мою думку, не обов’язково повністю зводити “комерціалізацію” середніх шкіл та інших закладів, які на сьогодні відносяться до безкоштовних. Потрібно встановити посильну помісячну оплату, яка не буде обузою для батьків, але яка зможе в певній мірі вийти школам з кризового стану.
Повне самофінансування тут, я гадаю, не можливе. Підтримка з боку держави буде і на далі залишатися досить потрібною і вагомою, але підвищення заробітної платні серед вчителів середніх шкіл, покращення спортзалів, розширення класів, облаштування спортивних майданчиків – це тільки на користь дітям.
На сьогоднішній день чимало робиться для того, щоб українська середня освіта залишалася безкоштовною і якісно-новаторською, мобільною і високопрофесійною. Не так давно у Міносвіти й науки України відбулося обговорення проекту Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті.
Власне, вищезгаданий документ на час обговорення був не більш ніж чернеткою проекту — четвертою (але далеко не останньою) і ще досить «сирим» варіантом доктрини. Повноцінний проект має викристалізуватися після численних семінарів, нарад, обговорень у пресі і т.д. і т.п. «Шліфування» триватиме орієнтовно до листопада-грудня 2001-го, оскільки наприкінці року керівництво міністерства планує подати проект доктрини на розгляд уряду.

Фольклор в системі музичного виховання навчальних закладів Галичини (20-30-х рр. ХХ ст.)

На початку Х1Х ст. в українській науці вживалось таке поняття як “народна словесність”, “усна народна творчість”. Вона приєднувалась як складова частина етнографії, науки про матеріальну й духовну культуру та його побут.
Згодом термін “фольклор” став використовуватись у словесній народній творчості, але вперше він був вжитий англійським вченим Вільямом Томсоном у 1846 р. (від англ. Folk-lore – народна мудрість, народне знання, народна творчість).
Народна практика музичного виховання виробила чимало засобів розширення естетичного й художнього досвіду дітей, пробудження творчих здібностей у різних видах музичної діяльності. Пошук шляхів ефективного розвитку музичних здібностей у дітей спонукає звернутися до досвіду народної педагогіки, до дитячого музичного фольклору, який є випробуваним засобом прилучення дітей до прекрасного, увібравши естетичний, моральний, світоглядний досвід багатьох поколінь.
Ще здавна дорослі у спілкуванні з дітьми співали їм колискових пісень і забавлянок. Основними виразниками колискових є ритм і мелодія. Мелодія переважно з нешироким звуковим діапазоном, плавним метроритмічним рухом, спокійним нешвидким темпом. А багаторазове повторення (в такт гойдання колиски) однієї і тієї ж музичної фрази в одному ритмі позитивно діє на психіку дитини і швидко присипляє її:

Спи, дитино, колишу тя
А, як заснеш, то лишу тя.
Поставлю тя в колисочку
Під зелену ябліночку.
Буде вітрець колихати,
Соловей співати,
А маленька дитиночка
Буде міцно спати.

Урок музики та позакласна робота

Урок музики та позакласна музично-виховна робота в сільській школі залежить від багатьох умов і принципів, які визначають успішність роботи вчителя музики і якими йому необхідно керуватись в процесі художньо-естетичної діяльності. В сукупності своїй ці умови і принципи утворюють міцну навчально-методичну базу. Серед них слід назвати такі:
• • Підбір музичного матеріалу для навчальної і виховної роботи з дітьми необхідно здійснювати з акцентом на музичний фольклор, який найбільш близький за естетичними запитами і смаками сільським школярам. Фольклор і пов’язана з ним система музичних знань, умінь і навичок учнів мають визначати основний зміст роботи вчителя музики сільської школи, забезпечувати принципи структурної єдності музичного виховання і освіти на етапах: учбовий матеріал – діяльність вчителя – його художньо-естетична орієнтація;
• • Залучення дітей до пошуку інформантів і збору зразків народної музичної творчості (пісень, інструментальних мелодій, ігор, театралізованих дійств);
• • Широке залучення до участі у позакласних музично-виховних заходах сільських музикантів-аматорів: співаків, скрипалів, бандуристів, цимбалістів, сопілкарів, гармоністів, бубністів і ін.;
• • Масове залучення школярів до проведення календарно-обрядових свят, театралізованих дійств і інших культурно-мистецьких заходів;
• • Проведення в рамках шкільного уроку музики комплексного вивчення музичних та літературних фольклорних джерел з метою формування в учнів міцних асоціативних зв’язків між народною музикою, літературою і образотворчим мистецтвом;
• • Індивідуальна музично-виховна робота вчителя музики з учнями;
• • Залучення до процесу музично-естетичного виховання школярів батьків та людей старшого покоління;
• • Безпосереднє спілкування учнів з природою, флорою і фауною місцевості, регіону, краю;
• • Тісна культурологічна співпраця вчителя музики школи з громадськими організаціями села, клубом, будинком культури, ДМШ/

Трудове виховання в розвитку особистості школяра

Трудове виховання підростаючого покоління – одна з основних складових у формуванні особистості нової людини. Людина розвивається духовно й фізично тільки в праці. Без праці вона деградує.
У процесі фізичної праці в учнів розвивається координація рухів тіла, зграбність, сила, витривалість. Праця сприяє їх розумовому розвиткові. Діти, зайняті різними видами праці, кмітливіші, винахідливіші. Участь учнів у різноманітних трудових процесах позитивно впливає на їх поведінку, дисциплінує. Важливий аспект психологічної підготовки підростаючого покоління до праці – формування у нього почуття самовідповідальності, розуміння необхідності самому піклуватися про себе.
Трудове виховання відіграє важливу роль в подальшій профорієнтації школяра, сприяє його професійному самовизначенню. Останнім часом ціннісні пріоритети нашого суспільства суттєво змінились. Тепер на передній план вийшло поняття престижності та сплачуваності професії, а не її суспільної цінності. Батьки ж та вчителі часто надають перевагу застарілим методам виховання, що вже не приносять бажаних результатів. Ось чому, на мою думку, дана тема є досить актуальною на сьогодні.
Підбираючи матеріал, я виявила, що матеріал з даної теми переважно застарілий і вже не відповідає дійсному стану речей. Навіть в Інтернеті виявилось обмаль даної інформації. Це свідчить проте, що проблемі трудового виховання в сьогоднішньому суспільстві не приділяється достатньо уваги. Тому для написання курсової роботи я обрала тему “Трудове виховання в розвитку особистості школяра.”
Об’єкт дослідження – процес трудового виховання школярів.
Предмет дослідження – форми і методи трудового виховання особистості на різних вікових етапах вдома та в школі.
Мета дослідження – визначення сутності процесу трудового виховання школярів, виявлення недоліків у його організації та обгрунтування практичних заходів з їх усунення.
Посетите прекрасный новостной сайт htc, на котором Вы узнаете актуальные новости htc и можете узнать про все модели htc. На сайте скачать apk игры на Android и лучшие приложения для Android. Мобильная платформа Ubuntu Touch OS от Canonical и свежые мобильные новости про Apple iPhone и смартфоны htc.
Назад 1 2 3 4 5 6 7 8 Вперед

Популярные работы

Рефераты







Курсовые







Дипломные








Навигация


Оформление работ

  • Оформление рефератов
  • Правила оформления реферата
  • Оформление ссылок реферата

  • Интересное