Коли вмер останній князь з роду Ростиславовичів, галицьке князівство перейшло під владу волинського князя Романа Мстиславовича. Князь Роман був славний з хоробрости і відваги. Роман наслідував свого прадіда Володимира Мономаха і всіма силами старався знищити степового ворога. У 1199 році Роман об‘єднав Галичину і Волинь в єдину Грицько-Волинську державу.
Князь Роман Мстиславович проводив політику зміцнення князівства та своєї влади. Роман захищав землі князівства від нападів половців, литовців, вів боротьбу з непокірними боярами. Він мав таку приповідку: “не буде пахнути коріння, якщо його не потовчеш”.
Іван Мазепа, як відомо походив із шляхетського роду , по одним джерелам волинського , по іншим — подільського походження . Його предки у XVI ст. Оселилися на Білоцерківщині. Його батько Степан-Адам Мазепа , був політичним діячем у партії Виговського та брав участь в укладанні славетного Гадяцького договору . Його мати Марина-Магдаліна походила зі старого шляхетського роду Мокієвських та була досить видатною жінкою . Після смерті чоловіка вона присвятила життя громадським та церковним справам : з 1686 року стала шгуменею Києво-Печерського Вознесенського монастиря , до самої смерті у 1707 році була дорадником свого сина . Все це свідчить про не аби-який інтеллект , культурність та високу освіту його матері.
Голова Української Центральної Ради і перший президент Української Народної Республіки
Михайло Грушевський висловив вище наведені думки про історичне значення діяльності Української Центральної Ради ще на початку 1918-го року. І справді, сьогодні, з перспективи 75-ох років, оцінюємо Українську Центральну Раду як перший парламент, що спричинився до відродження української держави в 1917-18 роках. Тепер ми повністю усвідомлюємо пророче твердження Голови Укради про її державні акти, які стали основою українського державного будівництва. Закріплення і відновлення української державності 1991 року було б немислиме без політичної діяльності Української Центральної Ради і її IV-го Універсалу. Саме цей найважливіший конституційний державний акт УНР дав тверду основу для сучасного державного будівництва.
Ініціатори заснування українських педагогічних товариств розуміли, що ні навчання, ні виховання молоді не може бути ефективним без шкільних підручників, методичної літератури для вчителів, книжок для позакласного читання, календ ариків для дітей, що будуть в доступній формі розповідати школярам про видатні події та особистості в українській історії, літературі, мистецтві. Цілком зрозумілим було і те, що для вчительського запалу необхідне власне періодичне видання. Саме тому в статутах учительських товариств зазначалося про необхідність видавничої діяльності аби підняти рівень викладання та виховання дітей, а також згуртувати педагогів навколо фахового періодичного органу.
У XІІІ ст. поселенці з Київської Русі проживали в багатьох містах Криму. Так, у Херсонесі був руський квартал і руський прихід, а руські церкви існували в Кафі (Феодосії) ще в XІ ст., про що свідчить статут міста. Однак це було не настільки численне населення, як тюркомовне. У середині XІІІ ст. Крим захоплює Золота Орда, і він стає її улусом (провінцією). Саме в ці часи півострів й отримує нову назву (замість Таврики) - Къирим. У першій третині XV ст. з розпадом Золотої Орди тут було утворено Кримське ханство. Однак після завоювання в 1475 р. частини півострова турками воно стало васалом Туреччини. З тюркомовних племен і народів, які в різні часи населяли півострів (гуни, протоболгари, хазари, турки, печеніги, половці, племена Золотої Орди), сформувався кримськотатарський народ.
Героїчна і водночас трагічна історія українського народу. Давні джерела зберегли гіркі свідчення про голодні лихоліття українського народу.
Жахливою подією в історії людької цивілізації постає голод 1931-1933 років.Голод був спричинени насильницькою суцільною колективізацією горезвісними хлібозаготівлями, людиноненависницькою політикою розкуркулення, відвертим масовим терором тоталітарного режиму проти селян Україні.
Вперше ми зустрічаємо
Данило Нечая «Полковник воєводства Брацлавського війська й. кор. мил. Запорозького» (який за деякими даними родом з околиць Бару, але точно не відомо де і коли він народився, та виріс) приблизно з 40-х років VII сторіччя. Сформувавши брацлавський полк він бере активну участь у діях війск Богдана Хмельницького.
В 1957 р., щоб розв'язати проблему спаду продуктивності промислового виробництва, Хрущов розгорнув свою суперечливу економічну реформу на основі раднаргоспів (рад народного господарства), що стала однією з найрадикальніших організаційних змін у радянській економіці починаючи з 20-х років. Важливою щодо економіки була реформа управління.
Волинська трагедія відноситься до тих сторінок української історії, про які ми намагаємося мовчати чи говорити в напівголосу. Вона занадто глибоко ввійшла в історію й України, і Польщі, ще довго вона буде тим рубцем, який ні-ні та й нагадає про себе. Принаймні ця трагедія відлунюватиме у наших днях доти, доки живі ті, хто вважає себе постраждалою стороною в цій трагедії. При цьому й у середовищі українців, і в середовищі поляків знайдуться ті, хто вважатиме, що правда — на їхньому боці. На кожен аргумент про безневинні жертви буде висуватися контраргумент про жертви з іншого боку...
На середину ІХ ст. у різних частинах східнослов’янскої території сформувалися три великі політичні утворення, відомі в арабських джерелах під назвою Куявії, Славії, та Арсанії. Куявію ототожнюють з Київською Руссю, державою далекого нащадка Кия – Аскольда, Славія –це об’єднання ільменських словен та окремих неслов’янських народів, майбутня Новгородська земля. Її столицею була Ладога. Арсанія знаходилася в Приазов’ї та Надчорномор’ї, де пізніше утворилося Тмутороканське князівство.
