* » » Культура Прикарпаття в другій половині ХІV-ХVІІІ століттях

**

Культура Прикарпаття в другій половині ХІV-ХVІІІ століттях

Введение:
Включення Прикарпаття, як і всієї Галичини, в II половині XIV століття до складу шляхетської Польщі та часті спустошливі татарські набіги дещо загальмували його культурний розвиток. Окупаційні власті вороже відносились до здобутків української культури. В одному з документів кінця XIV століття розповідається, що єзуїти, які прийшли в Галичину вслід за польською армією, перш за все почали конфісковувати і знищувати місцеві українські навчальні книги. У самому Кракові коронному і в костьолах римських (римо-католицьких — В. Б.) в склепах багато книг слов'янських замкнуто, яких нікому не показують; так само й у Львові в монахів домініканців є склеп великий, куди книг наших словенських учительських до купи знесено". Згадки про учительські книги свідчать про те, що серед конфіскованої літератури були посібники, за якими діти навчалися грамоти. Згодом ці книги знищувались.
В цей далеко несприятливий для розвитку української культури період в культурному житті краю значну роль відіграли братства, які в ХУІ-ХУШ століттях існували в Галичі, Рогатині. Болехові, Станіславові й активно проводили культурно-освітню та суспільно-політичну роботу. Вони створювали притулки для убогих, лікарняні заклади. Та все ж особливу увагу братства приділяли школам, розвиткові друкарства, поширенню полемічної літератури. Так, на початку XVII століття в Галичі та Рогатині братства організували середні школи. З кінця XVII століття братська школа діяла при церкві Воскресіння у Станіславові.
Видатних діячів культурно-освітнього руху на Прикарпатті виховали Острозька греко-слов'яно-латинська колегія і Львівська братська школа. В Острозькій колегії, зокрема, навчався, а потім працював педагог і письменник Иов Княгиницький, родом з Тисмениці. Повернувшись на Прикарпаття, він заснував православний монастир Скит Манявський - що функціонував протягом 1612-1785 років і був значним релігійним і культурним осередком краю. Відоме листування Иова Княгиницького з Кирилом Транквіліоном-Ставровецьким. Детальний розгляд праці останнього. “Зерцало богословіи". зроблений. Княгиницьким. вчені вважають чи не першою спробою української літературної критики.

Текст:
Втраченою для нас є творча спадщина уродженця Коломийщини Иова Желіза (Почаївського). твори якого, за свідченням дослідників, посідали важливе місце серед полемічної літера¬тури. Близько 80 його творів пропали у Варшаві, куди були перевезені з архівом Почаївського монастиря у 30-ті роки XX століття. Та водночас слід згадати про те. що за заслуги перед православною церквою ім'я Иова Почаївського в 1659 році було канонізовано.
Одним з переломних моментів в культурному житті При¬карпаття. як і всієї України, стала поява друкованих книг. Перші п'ять книг друкованих кириличним шрифтом старос¬лов'янською мовою вийшли 1491 року в краківській друкарні Швайпольта Фіоля. Починаючи від 1517 року в Празі й від 1525 року у Вільно друкував книги білоруський першодрукар Франциск Скорина. Ці книги поширювались й в Україні.
Книгодрукування в Україні започаткував відомий україн¬ський і російський першодрукар Іван Федоров. який в 1574 році видав у Львові дві книжки — „Апостол" і „Буквар". Потім він переїхав до Острога, де також надрукував кілька книг. зокрема, відому „Острозьку Біблію". Це було перше повне видання Біблії в перекладі старослов'янською мовою. Всі згадані книги поширювались на території нашого краю. В деяких джерелах є неясні згадки про існування у Львові друкарні до приїзду туди І. Федорова, однак ніяких її видань не збереглося. Лише Іван Федоров став відомим українським першодрукарем, оскільки саме він поклав початок інтенсивно¬му розвитку книгодрукування в Україні.
На початку XVII століття в Стратині коло Рогатина та в Крилосі біля Галича діяли друкарні Федора та Гедеона Бала¬банів, в яких працював здібний друкар Семен Будзина. Видав¬ничою справою керував відомий тоді діяч української культу¬ри Памво Беринда. Після смерті Федора Балабана стратин-ську друкарню в 1615 році купив києво-печерський архимандрит Єлікен Плетенецький, поклавши цим початок друкарні Києво-Печерської Лаври.
Книгодрукування сприяло розвитку в краї української мови та літератури. В літературному житті кінця XVI — початку XVII століть основна увага була зосереджена на церковно-релігійних суперечках, на полеміці між греко-католицькими і православними публіцистами. Серед публіцистичних творів і памфлетів, що з'явились у відповідь на книгу єзуїта Петра Скарги, важливе місце займає анонімний памфлет „Пересто¬рога". автором якого, як вважав
І. Франко. був наш земляк Юрій Рогатинець.

Тип файла: doc
Язык файла: Украинский

Скачать файл: Культура Прикарпаття в другій половині ХІV-ХVІІІ століттях бесплатно

kultura_prikarpattya.doc [192 Kb] (cкачиваний: 3)



Оставить

Отзывы о работе

Популярные работы

Рефераты







Курсовые







Дипломные








Навигация


Оформление работ

  • Оформление рефератов
  • Правила оформления реферата
  • Оформление ссылок реферата

  • Интересное