NALENCHРеферати Курсові Дипломні українською

Текст:
По-третє, завдяки небувалому зростанню рівня технологій, володіння ядерною зброєю визначало факт володіння певною державою сучасною військовою стратегією.
Незважаючи на гостроту та актуальну необхідність негайного та раціонального вирішення проблеми ядерної зброї, ні одна із ядерних держав не йшла на ядерне роззброєння (чи навіть обмеження ядерних озброєнь), не будучи впевненою, що цей крок не буде одностороннім й успадкується іншими ядерними державами (двадцять три роки знадобилося світовому співтовариству, щоб уперше досягти певної згоди щодо ядерних озброєнь та оформити ДНЯЗ-68 – ключовий договір із кута зору теми повідомлення, до закінчення терміну дії якого залишалося п'ять років і подальша доля якого, на початок державотворчих процесів на Україні не була невизначеною).
А з огляду на історичний досвід України, наша держава здолала цей шлях за чотири роки, і досить актуальними постають запитання – яким чином, чому, навіщо. Чи були дії вищого політичного керівництва України раціональними та виправданими за змістом, спрямованістю, способом реалізації? Чи була альтернатива таким діям українських державотворців у галузі міжнародної ядерної політики?
Враховуючи незначний (в історичному розумінні) проміжок часу, від початку процесу ядерного роззброєння України та його неповну завершеність, проблема в сучасній бібліографії достатньо не опрацьована і потребує дослідження. Зупинимося тільки на одному аспекті ядерного чинника у світовій політиці на початку становлення нової незалежної української державності, а саме – на історичному аспекті.
На початок процесу утворення нових незалежних держав (у подальшому ННД) світове співтовариство мало багатий досвід світової політики з урахуванням історичних аспектів ядерного чинника (озброєння - роззброєння, розповсюдження – нерозповсюдження, переваги та збитки, які пов’язані з фактором володіння чи неволодіння ядерною зброєю). Такий стан підігрівав традиційну суперечку у світовій політиці про місце та роль ядерної зброї у світовій політиці, про вплив ядерної політики тієї чи іншої держави на її особисту політичну вагу в системі міжнародних відносин, на національні інтереси у світовій політиці, на стан захищеності та обороноздатності держави [7, № 28].
Історії відомі чотири системи міжнародних відносин [8, розділ 11-20]:
– Вестфальська система міжнародних відносин – 1648-1815 роки (1792-1815 роки – наполеонівські війни).
– Віденська система міжнародних відносин – 1815-1918 роки (1914-1918 роки – Перша світова війна і перша глобальна геополітична криза за її наслідками, зародження зброї масового знищення, уведення обмежень щодо застосування зброї масового знищення, війни за своїм характером – війни на знищення).
– Версальсько-Вашингтонська система міжнародних відносин – 1918-1945 роки (1938-1945 роки – Друга світова війна та геополітична криза за її наслідками, вдосконалення зброї масового знищення, поява ядерної зброї, війни за своїм характером – війни на знищення).
– Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин – 1945-1991 роки (чергова світова війна розглядається лише гіпотетично, зброя масового знищення постала глобальною проблемою людства, котре намагається її мінімізувати, війни за масштабом та характером істотно змінилися, відбувся перехід від воєн на знищення до воєн за комунікації).



Тип файла:
Язык файла:

Скачать реферат: Історичний аспект ядерного чинника у міжнародних відносинах на етапі становлення нової незалежної української державності бесплатно

Рефераты, История, Історія України, На українській мові