Більшовицький режим знищив українську державу. УРСР стала адміністративною територією колоніального типу. Це зумовило катастрофічні явища як в етнодемографії, так і в природі: розпочалося волюнтаристське ставлення і до неї як цілісності, і до її частин: висушування величезних просторів – з одного боку, і творення штучних водоймищ (аж до морів), з другого; насичення і пересичення атомними станціями, підприємствами військово-промислового комплексу й знищення сотень річок, лісових масивів, інших природних чинників „зеленого світу”, необхідних і для фізичного, і для духовного здоров’я людини.
Одеса – великий культурний центр України і водночас одне з найсамобутніших українських міст. Одесити не схожі ні на кого в світі, інколи може здатися, що вони окрема нація зі своєю мовою та своєрідною культурою. Коли людина потрапляє в це місто, вона одразу відчуває, що Одеса і весь інший світ – “це дві великі різниці”.
На час створення гуртка „Руська трійця” М. Шашкевич, Я. Головацький та І. Вагилевич були семінаристами. Молоді люди читали „безнастанно” в бібліотеці Оссолінеума, що відкрилася в давньому монастирському комплексі напроти семінарії. Вони приймають давньослов‘янські імена (Шашкевич - Руслан, Вагилевич - Далибор, Головацький - Ярослав) і клянуться, що будуть служити „на користь народу, на благо відродження української словесності”.
Найвідомішим учасником гуртка був, безумовно, М. Шашкевич.
Богдан Хмельницький був першим і на жаль останнім в історії України ХІІІ – ХХ ст. політиком, який зумів не лише очолити боротьбу за національну незалежність, а й за допомогою гнучкої соціально-економічної політики об’єднати для досягнення цієї мети зусилля різних класів, станів і груп українського суспільства, пом’якшити гостроту соціальних суперечностей, запобігти їх переростанню в громадянську війну. Цим були створені умови для завершення в основних рисах процесу формування Української держави.
До 1939 р. в основному завершився процес формування радянської тоталітарної системи, в якій інтереси держави і її керівництва стали остаточно переважати над інтересами окремої людини, особи.
Ярослав Мудрий народився в 980 році. Це другий син Володимира Красне Сонечко і злощасної полоцької князівни Рогнеди. Християнське і'мя - Георгій або Юрій (звідси м. Юр'єв нині Тарту).
В дитинстві він страждав від паралічу ніг. Параліч пройшов в 988 році після сильного нервового потрясіння, залишилася тільки хромота, яка йому зовсім не заважала.
Перебування західноукраїнських земель у складі Польської держави сповнене постійною боротьбою українського населення за збереження і розвиток своїх традицій, культури і віри. Намагаючись ополячити населення, польські власті починають офіційний наступ на українську інтелігенцію. Режим Пілсудського проводить політику “санації”, що поширюється на східні кордони Польщі. Заборонялися державні школи, товариства тощо. Потрібна була кропітка робота численних громадських діячів Волині, щоб отримати дозвіл приватно заснувати навчальні заклади, театри, бібліотеки – усе те, що ставало центрами пасивного опору ополяченню.
Народився в м. Остер на Чернігівщині. Закінчив юридичний факультет Петербурзького університету (1910 р.). З 1913 р. — приват-доцент Петербурзького університету. В 1916—1918 рр. викладав політичну економію та статистику в Пермському університеті. У 1918 р. переїхав до Києва. У 1919—1938 рр. очолював організований ним Демографічний інститут, у 1940—1950 рр. — відділ статистики Інституту економіки АН України. У 1919—1937 рр. завідував також кафедрами в декількох вищих навчальних закладах Києва.
ЧЕРНІГІВСЬКОГО ПОЛКУ ПОВСТАННЯ - збройний виступ проти царизму в Україні 29.12.1825-3.1.1826 (10-15.1.1826).
Виступ готувався Південним товариством декабристів і його планувалося провести одночасно з Північним товариством у Петербурзі. Декабристи розраховували підняти на повстання війська трьох корпусів - понад 50 тис. чол., розташованих в Україні. Згідно з планом декабристи повинні були виступити влітку 1826, однак смерть Олександра І змусила членів Північного товариства спішно виступити в Петербурзі.
У старовинному містечку Любечі, на кручі, понад широкою заплавою Дніпра височать руїни споруди, яку називають кам'яницею Полуботка (її колишній вигляд відтворений на малюнку Опанаса Сластіона, датованому 1895 роком). Існує думка, що кам'яницю зведено на замовлення Івана Мазепи, а Павло Полуботок лишень успадкував її разом з усім любецьким маєтком гетьмана. До речі, одне з урочищ на околиці Любеча старожили досі йменують Мазепиною горою.
