NALENCHРеферати Курсові Дипломні українською

Текст:
Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840 року в селі Кліщинцях, Золотоніського повіту, на Полтавщині, в небагатій дворянській сім'ї. Батько його, Петро Іванович, був офіцером, мати, Настасія Захарівна,— з роду Лисенків, нащадків колишньої козацької старшини, відомої ще з часів Б. Хмельницького.
Дитинство майбутній письменник провів переважно в с. Кліщинцях, у діда й баби Лисенків, людей, як на той час, досить демократичних. Розмовляли в домі діда українською мовою, “бо,— як писав Старицький,— бабуня другої не знала”. Хлопець дуже любив слухати няньчині казки та українські народні пісні, що їх співали дівчата-килимниці. Початкової грамоти Михайла учив кліщинецький дяк.
На восьмому році життя хлопець втратив батька. Незабаром помер дід, Захар Йосипович, потім сестра і обидва брати, а за кілька років, коли Михайло почав учитися в полтавській гімназії, померла й мати. Далі юнак виховувався в родині В. Р. Лисенка, батька видатного українського композитора Миколи Віталійовича Лисенка. Відтоді Михайло Старицький і Микола Лисенко стали друзями на все життя.
У дядьків Андрія та Олександра Лисенків юнаки познайомилися з “Енеїдою” І. Котляревського, “Кобзарем” Т. Шевченка, а потім і з деякими його недрукованими творами, які справили на них велике враження. “У Галицькому,— згадував пізніше М. Старицький,— раз достали ми від Андрія Романовича заборонені вірші Шевченка і цілу ніч читали їх, захоплюючись і формою, і словом, і сміливістю змісту”.
В гімназії М. Старицький багато читав творів російської та світової класики. Познайомився також ширше й з українською літературою, з прозою Марка Вовчка і П. Куліша, романом якого “Чорна рада” дуже захоплювався. На цей час припадають його перші літературні спроби. Це були гумористичні вірші на теми гімназійного життя, написані російською і українською мовами.
Після закінчення гімназії М. Старицький вступає до Харківського університету, а наприкінці 1860 року, разом з М. Лисенком, переходить до Київського.
Київський університет на той час був центром прогресивної думки на Україні, більшість його студентів та частина викладачів брали участь у революційно-визвольній боротьбі проти царизму. Поширенню революційного світогляду серед студентства сприяла загальна революційна ситуація напередодні та після реформи 1861 року, а також нелегальні закордонні видання, зокрема “Полярная звезда” та “Колокол”. Студенти жили тоді бурхливим громадсько-політичним життям, і в його вир поринули Михайло Старицький та Микола Лисенко. “Ми з Лисенком,— писав пізніше Старицький,— просиджували іноді ночі, міркуючи про національні завдання, про минуле нашої вітчизни та про долю-мачуху нашого селянина”. Юнаки були добре обізнані з нелегальною літературою, читали журнали “Современник” і “Основа”.
Восени 1862 року М. Старицький тимчасово залишає університет і повертається на село для влаштування своїх маєткових справ. Тим часом почалося переслідування всього передового, зокрема й українського культурно-національного руху, було закрито недільні школи для трудящих, а 1863 року вийшов Валуєвський циркуляр про заборону видання книжок українською мовою. Коли, восени 1864 року
М. Старицький повернувся до Києва, то там “застав уже майже безнадійну зневіру”. Університету через хворобу серця він так і не закінчив, але занепадницьким настроям не піддався.
В умовах шаленої реакції М. Старицький починає активну літературну й театральну діяльність. Уже 1865 року у львівському журналі “Нива” під псевдонімом “Гетьманець” з'являються його переклади віршів Лермонтова, Гейне, байок Крилова, а пізніше він друкує переклади й оригінальні вірші у львівських журналах “Правда” й “Зоря”. На початку сімдесятих років М. Старицький разом з
М. Лисенком влаштовує кілька літературних вечорів, а потім організовує український аматорський драматичний гурток, вистави якого з великим успіхом ідуть спершу на домашній сцені, а згодом у київському міському театру Для цього гуртка Старицький написав оперети “Чорноморці” (за п'єсою “Чорноморський побит” Я. Кухаренка) та “Різдвяна ніч” (за повістю “Ніч під різдво” М. Гоголя), яка пізніше була поширена і перероблена на оперу, а також оригінальний водевіль “Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка”.

Тип файла:
Язык файла:

Скачать реферат: Михайло Старицький бесплатно