Текст: Приєднання Західної Волині до Другої Речі Посполитої супроводжувалося суттєвими змінами освітньої політики, яка була спрямована не лише на боротьбу з низьким рівнем освіти, а й на ідеологічні та політичні потреби молодої держави. Особливого значення ці зміни набули з огляду на необхідність формування лояльного ставлення українців до польської держави та потребу нейтралізації антипольських політичних настроїв, поширених на західноукраїнських землях у першій половині 20-х років.
Своєрідним центром упровадження нової організації та змісту освіти на Волині став Кременецький ліцей, заснований 27 травня 1920 р. Започаткував його діяльність наказ Ю.Пілсудського: “Славетний навчальний заклад відроджується, – відзначалося в акті, – з тією метою, аби надалі жила славна думка його основоположників, аби в нових умовах сьогодення він функціонував із попередньою наполегливістю і служив на користь Вітчизни, науки і честі” [11, 22].
Для самого ліцею, як навчального центру дуже важливою була слава його попередника – Волинського ліцею XIX ст. Традиції, які він запозичив, мали стати великим привілеєм для успішного функціонування.
Причиною відродження освітніх традицій Кременця була і наявність у місті великої польської громади, яка складала 12 % від загальної кількості мешканців [10, 119].
Організаційна робота у Кременецькому ліцеї розпочалася із створення мережі навчальних закладів, які були його невід’ємною складовою.
У 1921 р. Міністерство релігійних визнань та народної освіти дало дозвіл на відкриття першої школи-ліцею – учительської семінарії, з якої розпочала формуватися його освітня мережа. Це було зумовлено тим, що на території Західної Волині в перші повоєнні роки особливо гостро відчувалася проблема безграмотності й малоосвіченості серед населення. Незначна кількість шкіл та їх недостатнє фінансове забезпечення посилювалося проблемами браку кваліфікованих спеціалістів. Завдання учительської семінарії полягало у підготовці педагогічних кадрів для праці в міських та сільських школах Волині. З початку своєї діяльності у ній навчалося багато хлопців та дівчат, які прагнули здобути знання і згодом нести їх у середовище місцевого населення. Так, у 1929-30 рр. у семінарії навчалося 196 учнів (110 дівчат і 86 хлопців) [7, 9]; у 1933-1934 рр., відповідно, – 93 (61 хлопець і 32 дівчини); у 1934-1935 рр. – 65 (36 хлопців і 29 дівчат); у 1935-1936 рр. – лише 25 (16 хлопців та 9 дівчат) [7, 11]. Тенденція зменшення кількості учнів семінарії наприкінці 30-х рр. була зумовлена достатнім кадровим забезпеченням середніх шкіл Волині. До того ж у 1936 р. у Польщі проведено реформу освіти, у результаті якої учительську семінарію було ліквідовано.
Тип файла:
Язык файла:
Скачать реферат: Організаційно-структурні засади діяльності Кременецького ліцею в 1920-1930-х рр. бесплатно
Рефераты, История, Історія України, На українській мові