NALENCHРеферати Курсові Дипломні українською

Текст:
Жіночий інтернат призначався для учнів 5-8 класів гімназії і 2-5 класів семінарії. У меншому приміщені жіночого інтернату мешкали учні школи практичних занять та початкових класів гімназії і семінарії [3].
Варто зауважити, що, створюючи всеохоплюючу мережу закладів освіти, ліцей дбав про успішне їх функціонування, що потребувало великих коштів. З початку створення ліцей отримав фінансову допомогу польського уряду. Для економічної підтримки та повноцінного розвитку закладу в користування ліцею передали Кременецьке лісництво з орними землями та луками в селах Тетильківці та Соснівка, лісництво Радивилівське, Дублянське, Миколаївське лісництва Дубенського повіту та лісництво у Суражі Кременецького повіту.
Ліцей також отримав маєтки з орними землями, луками, лісами у Білокриниці та Лідихові Кременецького повіту [4, 4]. У самому Кременці у користування ліцею надали 8,30 га землі із забудовами. Це територія шкіл, костелу і кількох приватних будинків. Крім того, ліцей отримав ще 7,50 га землі у місті і поблизу села Жолоби [4, 4].
Протягом перших років діяльності ліцей розширив матеріальну базу і став одним з найбільших господарських і промислових закладів Волині. У 1931 р. у користуванні ліцею уже перебували великі лісові масиви і господарства у Кременці, Тетильківцях, Соснівці, Мілостові, Радивилові, Суражі, Дублянах [4, 2]. Площа лісових володінь у 1938 р. сягала 38618,98 га [8, І], що становило – 1/8 всієї лісової площі тодішнього Волинського воєводства [13, 454].
Крім лісових масивів, орних земель та лук при Кременецькому ліцеї були великі пасіки, стави, поля для вирощення лікарських рослин, господарські споруди [4, 5].
При ліцеї створено мережу промислових підприємств, які згодом приносили чималий дохід. Найважливішими із них були заклади лісопереробної промисловості. Першим таким підприємством стала лісопильня у Смизі [6, 25], згодом у цьому селі збудували фабрику меблів та фабрику виготовлення дощок [6, 26]. У 1926 р. відкрили лісопильню в Суражі, а одразу після цього почали діяти промислові підприємства у Львові – дві лісопильні з фрезерувальнями та дві меблеві фабрики [6, 27].
Отже, за роки діяльності Кременецький ліцей створив широку господарчу мережу, володів лісовими масивами та земельними угіддями. Це давало можливість не лише забезпечити власні економічні потреби, а й розгорнути внутрішню та зовнішню торгівлю. У його структуру входили господарства, прибутки від яких обчислювалися мільйонами злотих. Так, надходження від торгівлі у 1937 р. становили 2 мільйони злотих, а в 1938 р. – 2 184 586 злотих [8, 5].



Тип файла:
Язык файла:

Скачать реферат: Організаційно-структурні засади діяльності Кременецького ліцею в 1920-1930-х рр. бесплатно

Рефераты, История, Історія України, На українській мові