NALENCHРеферати Курсові Дипломні українською

Текст:
XVI-XVIII ст. в еволюції європейської цивілізації були періодом переходу від феодального до індустріального суспільства. Англійська буржуазна революція (1640-1660) завершила пізнє Середньовіччя (XVI-перша половина XVII ст.) і поклала початок новій історії (друга половина XVII-XVIII ст.). Перехідна епоха полягала у розкладі феодального господарства і генезі основних ознак індустріального суспільства, яке внаслідок промислового перевороту в Англії і Французської буржуазної революції (1789-1794) перетворилася на панівний клас.
Для перехідного періоду характерні значні досягнення в галузі науки і техніки. Посилився між- та внутрішньогалузевий поділ праці. В XVI cт. Виділилося майже 100 основних ремесел, в XVIII – 200. Лише в текстильній галузі було понад 20 спеціальностей.
Удосконалилися водяні млини внаслідок застосування верхньобійного колеса. Це дало змогу будувати млини не тільки на річках, а й там, де були сприятливі умови для розвитку виробництва, регулювати силу та рівномірність дії водяних двигунів. Їх застосовували в усіх галузях виробництва.
Істотні зрушення відбулися у текстильній промислвості, зокрема у виробництві сукна. Самопрядка замінила веретено, горизонтальні та стрічкові ткацькі верстати – примітивні вертикальні. Поширилися сукновальні водяні млини. З’явилися в’язальні машини. Почалось виробництво шовкових та бавовняних тканин, панчіх.
Технічний прогрес охопив гірниче і металургійне виробництво. Було механізовано процеси дроблення та промивання руди. Розвивалося доменне виробництво для добування заліза. З’явилися примвтивні токарні, свердлильні, шліфувальні, гвинторізні верстати, механічні молоти тощо.
В Європі почали виготовляти папір, що замінив пергамент. Розвивалося книгодрукування за допомогою літерного набору, використовувалися годинникові механізми з маятником. Було сконструйовано телескоп , мікроскоп, термометр, барометр, гідрометр. З’явились нові типи кораблів (баржі, каравели), зросла їх вантажність (від 500 до 2 тис. т), поліпшилися мореплавні характеристики. Ширше публікувалися наукові праці, був виданий географічний атлас. Відбулися агрокультурні зрушення: перехід до травосіяння та багатопілля, широке застосування добрив, багаторазова оранка, порайонна спеціалязація сільського господарства, підвищення продуктивності праці. Отже, технічні передумови підготували перехід від дрібного до великого виробнийтва.
В єкономічному розвитку Західної Європи велику роль відігравали географічні відкриття XV-початку XVI ст. Їх важливою економічною передумовою була криза левантійської торгівлі з другої половини XV ст. Після загарбання турками Константинополя у 1453р. ними контролювалися Чорне та Середземне моря. Венеціанцям довелось платити велите мито, щоб залишити торгові факторії, а генуезців турки вигнали зі своїх володінь. Західноєвропейські купці намагалися знищити монополію ітадійців у торгівлі зі Сходом. Континентальну караванну торгівлю ускладнив розпад Монгольської імперії. Торгові шляхи через Північну Африку були монополією арабів.
Значним стимулом до географічних відкриттів було золото як матеріалізація багатства. Відчувалася настача грошей у товарному обігу. Видобуток коштовних металів був обмежений, значна їх частина йшла на прикраси. Пасивним залишався баланс Європи у східній торгівлі. Іспансьі дворяни після завершення війни з арабами і відвоювання у 1492р. Гранади залишилися без засобів існування. Вони зневажали економічну діяльність і намагалися вийти із скрутного становища за допомогою територіально експансії, вирушаючи в небезпечні експедиції.
Розвиток абсоютизму в Західній Європі створив політичні передумови для організації великих морських експедицій для колоніальних загарбань. Монархам потрібні ьули гроші для утримання війська, чиновників, двору.
Перші експедиції, що поклали початок великим географічним відкриттям, споряджалися за рахунок держави. Серед таких відкриттів успішною була подорож 1497-1498рр. Португальця Васко да Гама, який відкрив морський шлях з Європи в Індію через Антлантичний океан. Генуезець Христофор Колумб, підтриманий Іспанією у 1492р., рушив на Захід через Анлантичний океан (шлях біля берегів Африки контролювала Португалія) і відкрив Америку. Колумб здійснив ще три експедиції до Америки в 1493-1496, 1498-1500, 1502-1504рр. Першу навколосвітню подорож здійснила експедиція Магеллана в 1519-1521рр.
Великі географічні відкриття мали важлиае значення для господарства Західної Європи. Почалася перебудова європейських економічних відносин. Виникли економічні зв’язки між найвіддаленішими областями, землями і народами різної матеріальної культури. Торгові шляхи перемістилися з країни Середземного моря на океани: Атлантичний, Індійський, Тихий. Зовнішня торгівля у XVI-XVIIIcт. Досягла розсірів світової. До її обігу були залучені нові товари, до того невідомі в Європі: тютюн, кава, какао, чай та ін. Почалося формування світового ринку яяк складової частини індустріальної економіки. Центрами світової торгівлі стали спочатку Лісабон, Сельвія, з середини XVIст. – Антвернен, у XVII – Амстердам, у XVIIIст. – Лондон.
Небачений приплив до Європи благородних металів зумовив так звану революцію цін. Вона почалася насамперед з Іспанії, яка отримувала значну частку колоніального золота та срібла (в 1600р. – 83%). Ціни на товари зросли в Іспанії, Португалії у 4 рази, а на хліб – навіть у 5 разів, у Франції – в 2,5, а в Англії – 2,5 раза. Одночасно поччалося здешевлення дорогоцінних металів. Наслідки революції цін були значними. Збагатилися купці, які займалися посередницькою торгівлею. Прискорився перехід до мануфактурного виробництва. Збільшилися прибутки промисловців внаслідок здешевлення найманої праці. В аграрному укладі європейських країн зменшилися реальні розміри фіксованої грошової ренти або орендних платежів, тоді як ціни на сільськогосподарську продукцію зросли.
Безпосереднім результатом великих географічних відкриттів було створення колоніальної системи. Першим на шлях колоніального грабуну вступили Іспанія і Португалія, створивши величезні колоніальні володіння. Поступово їх витиснули Голландія, Англія, Франція, перемігши на зовнішньому і внутрішньому ринках. Нещадне пограбування колоніальних народів принесло європейським колонізаторам величезні багатства й сприяло піднесенню економіки європейських країн.
Почалася перебудова європейських економічних відносин. Розклад феодального господарства був пов’язаний з такими процесами, як розвиток товарного господарства; спеціалізація ремесла, що наближалася до рівня мануфактурного поділу праці; посилення майнової та соціальної диференціації; формування великх капіталів і розвиток розширеного відтворення. У сільському господарстві ці процеси відбувалися повільно. Феодальлна земельна власність поступово стала об’єктом купівлі-продажу. Розорення дрібного і середнього дворянства набуло широких масштабів. У Франції воно поповнювалося за рахунок “людей мантії” (чиновників, буржуазії). Селянські цензиви еволюціонували у друбну селянську власність, феодальна грошова рента і оренда – у капіталістичну ренту і оренду, використовувалася наймана робоча сила. Дворянство збідніло. Були вигідними ліквідація селянських наділів, перехід до фермерського господарства.

Тип файлу:
Мова файлу:

Скачати реферат: Розклад феодалізму і генезис індустріального суспільства безкоштовно