NALENCHРеферати Курсові Дипломні українською

Текст:
Важливим завданням, що стоять перед дослідниками сім’ї є вивчення джерел напруженості в сімейних стосунках, сімейних конфліктів, психологічних аспектів тих хронічних непогоджень, сварок, які призводять до дезорганізації сімейного життя і, в кінцевому результаті, до розлучення.
В.О.Сисенко виділяє фактори, які лежать в основі сімейних конфліктів і пов’язані з деякими незадоволеними потребами партнерів:
- потреба в збереженні і підтримці почуття власної гідності. Образи і кривди виникають тоді, коли проявляється зневага до людини, неповажливе, грубе ставлення до неї. В сімейному житті ця потреба може бути задоволена, так як ми любимо тоді і того, хто сам нас любить і цінить;
- потреба в довірливо-дружніх стосунках і спілкуванні всієї сім’ї. Людина потребує вільного, спонтанного вираження своїх почуттів, емоцій, переживань, своїх думок і роздумів. Для сучасної людини немає нічого важчого, ніж відсутність можливості поділитись. Їй необхідне інтимне, емоційно-позитивне, довірливе спілкування;
- потреба в сексуальному задоволенні. Якщо в шлюбі не задовольняється сексуальна потреба одного з партнерів, то можливі різні негативні наслідки: зрада, статева холодність жінки, думки про розлучення. Таким чином, стабільність сімейних взаємин ставиться під загрозу.
Люба людина в житті стикається з ситуацією, коли задоволення її бажань і потреб утруднено чи блоковано. Стан дефіциту визначається як депривація. Депривація в сім’ї – це такий стан одного з членів, коли інші члени сім’ї не в змозі (або не хочуть) задовольняти його потреби, що, в свою чергу, викликає стан психологічної напруги і часто може приводити до дуже негативних наслідків як для самого члена сім’ї, так і для його оточення.
Теоретичний аналіз проблеми дослідження, недостатня її розробленість і актуальність спонукали нас до проведення дослідження, метою якого було вивчення особливостей формування орієнтацій на розлучення і деструктивний розвиток сім’ї.
Дослідження проводилось на молодих подружніх парах. Вибіркову сукупність становили 100 чол. (50 подружніх пар).
Для дослідження показників сумісності подружжя, адаптованості партнерів, якості шлюбу були використані: Тест-опитувальник “Задоволеність шлюбом” (Століна, Романова, Бутенко), “Установки в сімейній парі”, “Розподіл ролей в сім’ї”, “Спілкування в сім’ї”.
Для дослідження дестабілізуючих факторів в сімейних відносинах, аналізу емоційного стану партнерів використовувалась методика “Аналіз сімейної тривоги”.
В складному комплексі причин, які викликають дезорганізацію сімейних стосунків і розпад сім’ї, значне місце займає сімейна напруженість, яка, в свою чергу, веде до незадоволеності різними аспектами шлюбу. Для того, щоб виявити “піки” подружньої напруженості потрібно зупинитись на соціально-демографічних характеристиках опитуваних.
Соціально-демографічна характеристика респондентів вивчалась за допомогою “Психограми подружньої пари”, яка включала в себе запитання таких напрямків:
- питання соціально-демографічного характеру;
- питання про матеріальне та фінансово-економічне становище сім’ї;
- питання про характер взаємовідносин з оточуючими (батьками, родичами, друзями, знайомими).
Розподіл респондентів за віком і статтю представлено в таблиці № 1.
Таблиця № 1.
РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА ВІКОМ ТА СТАТТЮ (%).
Вікові групи Стать
Чоловіки Жінки Всього
20-25 років 15 26 41
26-30 років 12 17 29
31 і більше 24 6 30

За рівнем освіти: 36% респондентів мали вищу освіту, 34% - середню-спеціальну, 30% мали середню освіту. Дані представлені в таблиці № 2.
Таблиця № 2.
РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА РІВНЕМ ОСВІТИ (%).
Стать Рівень освіти
Вища Сер./спец. Середня
Чоловіки 17 22 11
Жінки 19 12 19
Всього 36 34 30
За соціальною належністю: 39% респондентів становили робітники, службовці - 4%, інтелігенція - 36%, студенти - 7%, безробітні - 4%. Дані окремо за статтю представлені в таблиці № 3.
Таблиця № 3.
РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ЗА СОЦІАЛЬНОЮ НАЛЕЖНІСТЮ (%).
Стать Соціальна належність
Робітники Службовці Інтелігенція Студенти Безробітні
Чоловіки 27 4 17 2 -
Жінки 12 10 19 5 4
Всього 39 14 36 7 4
За кількістю дітей: бездітні становили 48 %, мали по одній дитині 46 %, двох і більше мали 6 %. Дані приведені в таблиці № 4.

Тип файла:
Язык файла:

Скачать реферат: Психологічний аналіз деструктивних взаємин у сім’ї бесплатно