Реферат на тему Українська культура в Австралії (40-90-ті рр. ХХст.) безкоштовні реферати реферати українською мовою

Реферат Українська культура в Австралії (40-90-ті рр. ХХст.)

Текст:
Здобуття Україною незалежності стимулювало процес відкриття та відновлення української еміграції на сторінках історії України. До числа найменш досліджених питань щодо еміграції належать українці в Австралії, а саме їх розвиток у сфері культури на чужині. Зокрема, незважаючи на часову близькість до сьогодення, причини щодо опущення цього питання супроводжувалися як політичними мотивами з боку радянської влади так і складнощами із джерелами, яких можна сказати зовсім не було до 1990-хроків. Тому питання української культури в Австралії потребує вивчення, щоб показати як українці будучи далеко від своєї батьківщини, змогли відтворити й зберегти традиції української культури на чужині. Адже на протязі 40-80-тих років українська культура на своїй рідній землі була заборонена тодішньою владою.
Необхідно зазначити, що опублікованих збірників документів та статистичних публікацій стосовно цієї проблеми як таких немає. При написанні статті автором із джерельної бази використано “Альманах українського життя в Австралії”, а також статті таких авторів, як Нитченко О., Драган Р., Пасічного Т., Кульчицького Є., Сташенка С. та інших [1].
Метою автора є висвітлити , як еволюціонувала українська культура в Австралії. Крім цього показати її напрями: освіту, науку, мистецтво та літературу, а також показати внесок української культури на еміграції, її висвітлення на міжнародній арені.
В 1948-1949 рр. українська еміграція прибула до Австралії і розселилася по всьому континенту, а саме в штатах: Новій Південній Валлії (Сідней), Вікторії (Мельбурн), Південній Австралії (Аделаїда), Західній Австралії (Перт), Квісленді та інших штатах [2]. З приїздом на материк українці працювали в галузях економіки та сфері обслуговування. Одночасно із повсякденною роботою у зв’язку із молодими емігрантами та сприятливими умовами швидко створилася інфраструктура національного життя українців на еміграції. Завдяки їй у перші ж роки українцями було закладено фундамент національного культурного життя в Австралії.
З прибуттям на чужину українці відчули потребу в освіті для розвитку підростаючого покоління. Тому на початку 50-тих років в околицях Сіднею, Карбаматті, Канберрі, Бенкставні, Сефтоні з допомогою громади були відкриті суботні школи, де дітей навчали української мови та історії України. Слід відзначити, що ці школи в тій чи іншій околиці були названі на честь видатних українців: Лесі Українки, О. Бассараб, І. Франка та інших.
У 1952 р., збирається українська громада в Мельбурні. Вона обирає Українську Державну Центральну Шкільну Раду Австралії (УДЦШРА), метою якої є відкрити українські школи, встановити форму навчання, програму та принципи.
У результаті 2-го з'їзду УДЦШРА, який відбувся 26-27 грудня 1955 р. у м. Мельбурні вирішено відкрити українські середні школи, які включали систему семирічного навчання, плюс дворічну школу українознавства [3]. У 1951 р. існувало тільки три школиі після реформи в 1955 р. - 36 шкіл, в 1956 р. - 42 школи, на кінець 1959 – 50 шкіл, де працювало 117 учителів та навчалося 2072 учнів [4]. Необхідно відзначити, що фінансування українським школам надавалося відділами періодики “Вільної думки” та “Українця в Австралії”.

Тип файла:
Язык файла:

Проблема с рефератом