Текст: За час членства в ЮНЕСКО Україна тричі обиралася до керівного органу Організації - Виконавчої Ради: 1981 - 1985 рр., 1995 - 1999 рр. та 2001 – 2005 рр. Україна обиралася також до таких програмних органів ЮНЕСКО, як Міжнародна координаційна рада програми „Людина і біосфера”, Міжурядова рада Загальної програми з інформації, Міжурядовий комітет Всесвітнього десятиріччя розвитку культури, Міжурядовий комітет сприяння поверненню культурних цінностей країнам їхнього походження у випадку їх, Міжурядовий комітет Міжурядової програми з інформатики, Міжурядова рада Міжнародної гідрологічної програми.
На сьогодні Україна є членом Виконавчої ради Міжурядової океанографічної комісії (у 2003 році обрана 8-й раз підряд, починаючи з 1989 року) та Міжурядового комітету з авторського права. Під час 32-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (жовтень 2003 року) Україну обрано до Ради Міжнародного бюро з питань освіти, Міжурядової ради Міжнародної програми розвитку комунікації, Комітету по штаб-квартирі, а також до робочих органів ЮНЕСКО - Спецкомітету та Групи експертів з фінансових і адміністративних питань Виконавчої ради.
Позитивне значення для розвитку співробітництва України з ЮНЕСКО має підтримання регулярного політичного діалогу. За роки членства країни в ЮНЕСКО відбулося чотири візити генеральних директорів Організації в Україну: Амаду Махтар М’Боу (Сенегал) відвідав нашу країну у травні 1982 р оку ; два візити Федеріко Майора (Іспанія) відбулися у квітні 1991 року та у листопаді 1997 року; візит Коїчіро Мацуури (Японія) - 17-19 вересня 2000 року на запрошення Президента України Л.Кучми.
У 2003 році з Генеральним директором К.Мацуурою зустрілися Президент Л.Кучма, Прем’єр-міністр В.Янукович, Віце-прем’єр-міністр Д.Табачник та Почесний президент Фондів „Україна-дітям” та „Надії і добра” Л.М.Кучма.
У травні 2004 року урочисто відзначалося 50-річчя членства України в ЮНЕСКО. З цієї нагоди було випущено ювілейну марку, а також ювілейну монету номіналом 5 гривень. Центральною подією стало проведення у штаб-квартирі Організації у травні 2004 року виставки сучасного українського декоративного мистецтва.
В рамках співробітництва України та ЮНЕСКО в Києві діє Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем, який проводить координацію регіонального співробітництва в галузі застосування телематики в освіті та науці. На даному етапі здійснюється проект „Регіональна академія комп’ютерних мереж навчання і підготовки кадрів", координатором якого є Київський Національний університет. Започатковано проект створення віртуального університету науково-технічних та інженерних вищих навчальних закладів країн ЦСЄ, координатором якого є Національний технічний університет України „КПІ”. На базі НАН України діє Міжнародна асоціація академій наук, яку у квітні 2003 року було включено до категорії міжнародних неурядових організацій, що мають статус офіційних партнерських стосунків з ЮНЕСКО.
Низку iсторико-архiтектурних об'єктів України було внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: архітектурні ансамблі „Софія Київська”, „Києво-Печерська Лавра” та історичний центр Львова. За ініціативою України до Всесвітньої мережі біосферних заповідників ЮНЕСКО були включені українські біосферні заповідники „Чорноморський” (1982 рік), „Асканія-Нова” (1982 рік), „Карпатський” (1992 рік), „Дунайський” (1998 рік), „Ужанський національний парк” (1999 рік) та „Шацький” (2002 рік). Вперше у світі за безпосередньої участі України створено транскордонний румунсько-український біосферний резерват “Дельта Дунаю” (1998 рік) та тристоронній польсько-словацько-український біосферний заповідник “Східні Карпати” (1999 рік).
У 2003 році українському олімпійському чемпіонові Сергію Бубці було присвоєно почесне звання „Чемпіон спорту ЮНЕСКО”.
НАТОІсторія відносин України з НАТО бере початок з січня 1992 року, коли представник України вперше взяв участь у засіданні Робочої групи високого рівня Ради північноатлантичного співробітництва.
22-23 лютого 1992 року відбувся перший візит Генерального секретаря НАТО (на той час М.Вернера) до Києва, а 8 червня того ж року - візит Президента України Л.М.Кравчука до штаб-квартири НАТО.
Підписання 9 липня 1997 року в рамках саміту глав держав та урядів НАТО в Мадриді „Хартії про особливе партнерство" підняло співпрацю між НАТО і Україною на новий рівень і забезпечило офіційне визнання значення незалежної, стабільної і демократичної України для всієї Європи.
Але широкомасштабним співробітництво з НАТО стало тільки після приєднання України до програми „Партнерство заради миру” у 1994 році.
Хартія зафіксувала політичні зобов’язання сторін на найвищому рівні розвивати „особливе та ефективне” партнерство, яке сприятиме забезпеченню більшої стабільності та спільних демократичних цінностей в Центрально-Східній Європі, а також стала основою для консультацій між НАТО і Україною в контексті євроатлантичної безпеки і стабільності, та в таких галузях, як попередження конфліктів, врегулювання криз, підтримка миру і гуманітарні операції. Для забезпечення якнайповнішого розвитку відносин між Україною і НАТО та втілення положень Хартії було створено форум „Комісія Україна-НАТО”.
24 квітня 1999 року в рамках самміту глав держав та урядів НАТО у Вашингтоні Президент України Л.Кучма взяв участь у першому засіданні Комісії Україна-НАТО (КУН) на найвищому рівні. Зазначене засідання КУН надало нового потужного імпульсу нашому партнерству з НАТО, що було відображено у „Декларації Глав держав та урядів-учасників саміту Комісії Україна-НАТО”.
На наступному засіданні Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні, яке відбулося 22 листопада 2002 року в рамках Празького самміту НАТО, було схвалено План дій Україна-НАТО та річний Цільовий план на 2003 рік.
Тип файла:
Язык файла:
Скачать реферат: Україна у Світі бесплатно
Рефераты, История, Історія України, На українській мові