NALENCHРеферати Курсові Дипломні українською

Текст:
Перш за все, розглядаючи конкурентоспроможність України в парфумерній промисловості, варто зазначити, що дана галузь в країні почала по-новому розвиватись лише протягом останніх років і тому не досягла ще такого рівня, коли могла б вдало конкурувати з іноземними виробниками. Але, незважаючи на це, вже з’явились перші ластівки, які виробляють якісну недорогу продукцію, правда з деякими недоліками, які автор роботи спробує висвітлити нижче.
Нажаль, у нас в країні ще не було зроблено ґрунтовного дослідження відносно проблеми підвищення конкурентоспроможності підприємств парфумерної промисловості можливо через те, що ця галузь лише почала розвиватись, а можливо і через недостатню кількість інформації стосовно підприємств-виробників. Тому метою цієї роботи є огляд та аналіз розвитку української парфумерної промисловості, порівняння переваг в технічному оснащенні та ресурсному забезпеченні регіонів України, визначення недоліків парфумерної промисловості в порівнянні з іноземними виробниками та знаходження шляхів вирішення зазначених проблем.

Постановка проблеми
Діяльність парфумерної промисловості Україні на засадах ринкової економіки лише почала формуватись, особливо в сфері виготовлення жіночих та чоловічих елітних та недешевих парфумів. Встановлення взаємозв’язків з постачальниками сировини та реалізаторами продукції виробників налагодилось лише останнім часом; свою продукцію виробники збувають на території України, а також колишніх країн Радянського Союзу, особливо Росії. Про це свідчать дані Держкомстату: в 2000 році експортні поставки в кількісному вираженні збільшились більше ніж в 2 рази (з 6452 т в 1999 році до 14013 т в 2000 році), в грошовому – на 62% (з 4831,6 тис. дол. до 7839,16 тис. дол.) .
Українські виробники одеколонів та парфумів минулого року виготовили майже в півтори рази більше парфумів, ніж в 1999 році, що є найкращим результатом протягом останніх восьми років. Зростання обсягів виробництва в 2000 році склало приблизно 25-40%, а річний обсяг продажів – близько 60 млн. дол. в оптових цінах. За даними Міністерства аграрної політики, в 2000 році виробники виготовили 97553 тис. штук парфумерних виробів. Взагалі з виробників налічується приблизно двадцять парфумерно-косметичних фабрик, комбінатів, фірм-виробників вітчизняних одеколонів, парфумів, духмяних вод, більше десяти великих офіціальних імпортерів. Найбільш помітними виробниками парфумерної продукції на вітчизняному ринку є ТОВ “Парфумерно-косметичний комбінат “РОСО” (Львівська обл.), ОАТ “Золотоніська парфумерно-косметична фабрика” (Черкаська обл.), ТОВ “Калинівська парфумерно-косметична фірма “КОНЕ” (Вінницька обл.), ТОВ “Львівська парфумерно-косметична фабрика”, ТОВ “Парфумерно-виробничий комбінат “Авалон” (м. Сімферополь), АТ “Ефект” (м. Харків), ОАТ “Миколаївський парфумерно-косметичний комбінат “Алые паруса” .
Але, незважаючи на збільшення кількості виробників та рівнів продажів, увага до впровадження сучасних технологій виробництва, утримання лабораторій по дослідженню речовин та виготовленню суттєво нових парфумерних засобів, як і на проведення масштабних рекламних кампаній залишається на такому ж низькому рівні. Все це призводить до низької конкурентоспроможності українських виробників парфумерної промисловості в порівнянні з іноземними колегами. Для підвищення конкурентоспроможності українських підприємств необхідно розробити вдалі плани стосовно технічного оснащення та переоснащення, проведення маркетингової діяльності та ін.

Аналіз проблеми
Причин нерозвиненості, а в результаті і низької конкурентоспроможності, парфумерної промисловості в Україні можна назвати декілька. Основною причиною, через яку у нас не розвивались і легка промисловість, й інші галузі по виробництву споживчих товарів, було існування Радянського Союзу та України в ньому. Як відомо, в ті часи пріоритетними напрямками у виробництві була важка промисловість та військова техніка, а виробництво парфумерних виробів вважалась непотрібною розкішшю, безглуздим надбанням капіталістичного світу.
Однак виробництво товарів парфумерної промисловості в СРСР все ж таки існувало і деякі вироби були не гіршими за іноземні. Це були чоловічі одеколони (“Шипр”, “Русский лес”), жіночі парфуми (“Красная Москва”, “Торжество”, “Сирень”), різні креми (в більшості випадків для рук та обличчя), лосьйони (огірковий, полуничний, трав’яний) та мило. Але майже вся якісна продукція вважались великим дефіцитом і дорого коштувала. Більша частина парфумерних товарів для пересічних громадян за прийнятною ціною мала значні недоліки як у вигляді упаковки, так і в розроблених ароматах. Вони зовсім не відповідали смакам споживачів, їх потребам та напрямкам моди.
Досліджуючи сучасний стан парфумерної промисловості в Україні, можна помітити разючу схожість у виробництві радянському і українському. Так, лише деякі виробники зуміли змінити дизайн та вигляд упаковки, аромат виробів та інші характеристики. Зовсім не змінився підхід до рекламування своєї продукції, чим і пояснюється непопулярність національних виробників та їх товарів серед громадян України. На відміну від українських, над створенням композиції аромату, флакона і упаковки дорогих парфумів іноземні спеціалісти працюють не один місяць, при цьому використовують натуральні ефірні масла та інші інгредієнти, які надають аромату вишуканість. Втілення цих дизайнерських витворів в флаконах та коробках коштує недешево. Особливо багато коштів іде на маркетинг та рекламу. Але результат виправдовує всі витрати, про що свідчать наступні цифри.
Співвідношення імпортної та вітчизняної продукції має такий вигляд: в грошовому вираженні частка імпортної продукції складає більше, ніж 90%, вітчизняної – близько 10%; в кількісному вираженні – 50:50. Структура продажів має наступний вигляд: найбільшою популярністю із вітчизняної продукції користуються одеколони (86% від всієї продукції), на парфуми припадає менше 1%, на духмяні та туалетні води – 13%. З імпортною продукцією відбувається інша ситуація. Більш за все (80%) реалізується туалетної води (як правило, з пульверизатором), інше поділяють між собою парфумерна вода та парфуми.
Наведені дані відображають те, що українські виробники мало уваги звертають на виробництво необхідної для населення продукції (туалетна вода). Правда ціна наявної вітчизняної продукції значно нижча за іноземну. Українські парфуми займають найбільш дешеву нішу на ринку – їх оптова ціна коливається від 0,8 грн. до 3 грн. Лише деякі виробники останнім часом намагаються налагодити виробництво нової продукції за ціною від 1 дол. і вище. Але, як відомо, доходи населення України почали збільшуватись останнім часом, і люди потребують не дешеві, а якісні парфуми, аромати яких відповідають тенденціям моди.

Тип файла:
Язык файла:

Скачать реферат: Глобальна та регіональна конкурентоспроможність України в парфумерній промисловості бесплатно