NALENCHРеферати Курсові Дипломні українською

Текст:
Головними чинниками української національно-визвольної самостійницької боротьби на території Житомирської області, як і загалом на всіх українських етнічних землях, під час німецько-радянської війни 1941–1945 рр. були обидві частини утвореної в 1929 р. Організації українських націоналістів (ОУН): ОУН під проводом А.Мельника (ОУН/М/) й ОУН, очолювана С.Бандерою (ОУН/Б/), що відокремилася від первісної організації та уконституювалась як самостійна структура в 1941 р.
Початок війни складався успішно для вермахту. Він завдавав Червоній армії потужних ударів і стрімко захоплював радянську територію. За два тижні боїв німецька група армій “Південь” перейшла колишній східний кордон ІІ Речіпосполитої по річці Збруч і на лівому фланзі розпочала операції в Житомирщині. Гітлерівці розраховували також на передбачене протирадянське повстання українців під керівництвом націоналістів за лінією фронту в напрямку Бердичева й до Житомира – Києва [3, 117, 511]. Радянські війська чинили запеклий опір, однак 7 липня змушені були залишити Бердичів, 9 липня – Житомир, а до кінця серпня 1941 р. німці загарбали всю область [2, 25, 36]. Згідно з новим окупаційним адміністративно-територіальним поділом, одним із шести генеральних округів (Generalbezirk) Райхскомісаріату України став генеральний округ Житомир, до складу якого увійшли Житомирська область, північні райони Вінничини, а також південні райони Білорусії [10, т. 1, 343]. Запанував режим нещадної економічної експлуатації, повного соціально-політичного безправ’я та гноблення місцевого населення.
Із вибухом німецько-радянської війни націоналістичні організації А.Мельника і С.Бандери перейшли з підготовчої в діяльну фазу опанування своїми впливами захоплених гітлерівцями та їхніми союзниками колишніх земель Радянської України, створювали умови для відродження української самостійної соборної держави (оунівська абревіатура – УССД). Слідом за наступаючим вермахтом в Україну відразу рушили так звані похідні групи обох напрямків. Північна група ОУН(М) мала просуватися через Житомир на Київ і далі на схід. У серпні 1941 р. Житомир став основним плацдармом мельниківців у марші на Київ. Тут зосередилося багато функціонерів організації, зокрема керівного активу, в тому числі члени головного Проводу українських націоналістів (ПУН) О.Кандиба (псевдонім “Ольжич”, народився в Житомирі), М.Сціборський, О.Сеник (“Грибівський”). Завдяки такій кількісній і якісній концентрації, хоч і на короткий час, швидко вдалося створити на Житомирщині розгалужену підпільну мережу. Лави ОУН(М) поповнили місцеві люди, а провідником обласної екзекутиви став Яценюк [8, 75-78]. Того ж місяця німецька влада відзначила в центрі українських земель, зокрема в районах Житомира, Бердичева, Вінниці, інтенсивне розширення пропаганди ОУН(Б) в дедалі зростаючому антинімецькому тоні за відновлення УССД та за створення української революційної армії [3, 137]. Важливим засобом піднесення національної свідомості, поширення самостійницьких ідей у краї стало відновлене оунівцями громадське культурне товариство “Просвіта” [10, т. 1, 375].




Тип файла:
Язык файла:

Скачать реферат: Національно-визвольний рух на Житомирщині в роки німецько-радянської війни бесплатно

Рефераты, История, Історія України, На українській мові