* » » Національно-визвольний рух на Житомирщині в роки німецько-радянської війни

**

Національно-визвольний рух на Житомирщині в роки німецько-радянської війни

Содержание:
1. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України, ф. 4620, оп. 3.
2. Военные грозы над Полесьем: Житомирщина в годы Великой отечественной войны. – К.: Политиздат Украины, 1985. – 229 с.
3. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж – Нью-Йорк – Львів, 1993. – 660 с.
4. Лебедь М. УПА: Українська Повстанська Армія: Її генеза, ріст і дії у визвольній боротьбі українського народу за Українську Самостійну Соборну Державу. – Ч. 1. Німецька окупація України. – Репринтне вид. – Дрогобич: Відродження, 1993. – 207 с.
5. Літопис Української Повстанської Армії. – Т. 1. Волинь і Полісся: Німецька окупація. – Кн. 1. – Торонто: Літопис УПА, 1978. – 255 с.; Т. 8. Українська Головна Визвольна Рада: Документи, офіційні публікації, матеріали. – Кн. 1. 1944-1945. – 1980. – 320 с.; Т. 24. Ідея і чин: Орган Проводу ОУН, 1942-1946: Передрук підпільного журналу. – Львів, Спільне укр.-канад. підпр. “Літопис УПА”, 1996. – 592 с.
6. Мірчук П. Українська Повстанська Армія 1942-1952: Документи і матеріали. – Львів, 1991. – 448 с.
7. ОУН в світлі постанов Великих Зборів, Конференцій та інших документів з боротьби 1929–1955 рр.: Збірка документів. – Вид. Закордон. Частин ОУН, 1955. – 371 с.
8. Полікарпенко Г. Організація Українських Націоналістів під час другої світової війни. – 4-те вид., доп. / Під ред. Б.Михайлюка. – На чужині, 1951. – 147 с.
9. Сергійчук В. Наша кров – на своїй землі. – К., 1996. – 43 с.
10. Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941–1945 гг. – В 3 т. – К.: Политиздат Украины, 1975.
11. Filar W. Woy w latach 1939–1944 // Przed akcj „Wisa” by Woy. – 2-е wyd. / Pod red. W.Filara. – Warszawa, 2000. – S. 5-57.

Текст:
Головними чинниками української національно-визвольної самостійницької боротьби на території Житомирської області, як і загалом на всіх українських етнічних землях, під час німецько-радянської війни 1941–1945 рр. були обидві частини утвореної в 1929 р. Організації українських націоналістів (ОУН): ОУН під проводом А.Мельника (ОУН/М/) й ОУН, очолювана С.Бандерою (ОУН/Б/), що відокремилася від первісної організації та уконституювалась як самостійна структура в 1941 р.
Початок війни складався успішно для вермахту. Він завдавав Червоній армії потужних ударів і стрімко захоплював радянську територію. За два тижні боїв німецька група армій “Південь” перейшла колишній східний кордон ІІ Речіпосполитої по річці Збруч і на лівому фланзі розпочала операції в Житомирщині. Гітлерівці розраховували також на передбачене протирадянське повстання українців під керівництвом націоналістів за лінією фронту в напрямку Бердичева й до Житомира – Києва [3, 117, 511]. Радянські війська чинили запеклий опір, однак 7 липня змушені були залишити Бердичів, 9 липня – Житомир, а до кінця серпня 1941 р. німці загарбали всю область [2, 25, 36]. Згідно з новим окупаційним адміністративно-територіальним поділом, одним із шести генеральних округів (Generalbezirk) Райхскомісаріату України став генеральний округ Житомир, до складу якого увійшли Житомирська область, північні райони Вінничини, а також південні райони Білорусії [10, т. 1, 343]. Запанував режим нещадної економічної експлуатації, повного соціально-політичного безправ’я та гноблення місцевого населення.
Із вибухом німецько-радянської війни націоналістичні організації А.Мельника і С.Бандери перейшли з підготовчої в діяльну фазу опанування своїми впливами захоплених гітлерівцями та їхніми союзниками колишніх земель Радянської України, створювали умови для відродження української самостійної соборної держави (оунівська абревіатура – УССД). Слідом за наступаючим вермахтом в Україну відразу рушили так звані похідні групи обох напрямків. Північна група ОУН(М) мала просуватися через Житомир на Київ і далі на схід. У серпні 1941 р. Житомир став основним плацдармом мельниківців у марші на Київ. Тут зосередилося багато функціонерів організації, зокрема керівного активу, в тому числі члени головного Проводу українських націоналістів (ПУН) О.Кандиба (псевдонім “Ольжич”, народився в Житомирі), М.Сціборський, О.Сеник (“Грибівський”). Завдяки такій кількісній і якісній концентрації, хоч і на короткий час, швидко вдалося створити на Житомирщині розгалужену підпільну мережу. Лави ОУН(М) поповнили місцеві люди, а провідником обласної екзекутиви став Яценюк [8, 75-78]. Того ж місяця німецька влада відзначила в центрі українських земель, зокрема в районах Житомира, Бердичева, Вінниці, інтенсивне розширення пропаганди ОУН(Б) в дедалі зростаючому антинімецькому тоні за відновлення УССД та за створення української революційної армії [3, 137]. Важливим засобом піднесення національної свідомості, поширення самостійницьких ідей у краї стало відновлене оунівцями громадське культурне товариство “Просвіта” [10, т. 1, 375].


Template not found: /templates/MyReferat/splitnewsnavigation.tpl

Тип файла: doc
Язык файла: Украинский

Скачать файл: Національно-визвольний рух на Житомирщині в роки німецько-радянської війни бесплатно

naconalno-vizvolniy_ruh.doc [73 Kb] (cкачиваний: 16)



Рефераты История Історія України На українській мові
Оставить

Отзывы о работе



Навигация


Оформление работ

  • Оформление рефератов
  • Правила оформления реферата
  • Оформление ссылок реферата

  • Интересное