Текст: Перед тим, як приступити до вивчення хорового твору з хором, диригент повинне сам добре вивчити цей музичний твір.
Він повинен відмінно уявити собі всі стани, які він пройде, працюючи над партитурою, від вивчення нотного і літературного тексту до моменту виконання його на естраді.
Робота диригента над партитурою хорового твору відповідно, має два періоди: перший – попереднє вивчення партитури диригентом особисто і другий – розучування даного твору з хором. Щоб засвоїти музику вивчаючого твору потрібно не тільки знати музичний і літературний текст твору, корисно познайомитись із творчістю даного композитора (а якщо це народна пісня. То із пісенною творчістю даного народу). Необхідно засвоїти стиль, приймали письма і творче направлення автора вивчаючого твору, познайомитись з історичними даними про авторів, як музики, так і тексту. До музично-теоретичного аналізу твору слід переходити тільки після детального вивчення його літературного тексту.
Музично-теоретичний аналіз повинен включати слідуючи: необхідно зробити музично-теоретичний розбір творі і встановити зв’язок його музикального і літературного текстів, розібрати його музикальну форму, ладотональний план, метр і ритм. Оприділити темпи, докладно познайомитися із гармонією і голосовведенням, встановити цензури між музичними фразами і т.д.
Після цього музичний твір необхідно вивчати із вокально-хорової точки зору.
Вокально-хоровий аналіз повинен доторкнутися всіх сторін твору. Сюди відноситься – вивчення вокальних особливостей кожної партії – об’єм, діапазон, теситура, степінь використання кожного голосу, труднощі інтонації зі сторони інтервальної або ритмічної. Потрібно перевірити фразування зі сторони дихання і зробити потрібне позначення в голосах партитури. Розібрати літературний текст зі сторони його вокальності і дикції.
Встановити тип ансамблю між хоровими партіями, як зі сторони технічної (теситурні умови), так зі сторони музичної (значенні партії по музично-технічному матеріалу) і т.д.
Отже, дана хорова партитура повинна бути розібрана на стільки досконало, щоб були передбачені всі її вокально-хорові особливості. Коли буде зроблено музично-теоретичний і вокально-теоретичний матеріал настільки досконало, щоб були передбачені всі його вокально-художні виконання твору, придумати зміст літературного тексту і його зв’язок із музикою, встановити темпи, динамічні відтінки, прийоми використання, придумати музичну фразіровку в зв’язку з фразою літературного тексту, встановити прийоми диригування і т.д. І на кінець диригент повинне скласти план репетицій по розучуванню даного твору з врахуванням їх кількості змісту.
На цьому закінчується вивчення партитури диригентом і наступає період розучування твору хором.
Розучування музичного твору із хором.
Цей період можна розділити в основному на дві фази. Перша фаза – “вивчення” твору з хором зі сторони технічної: розучування нотного і літературного тексту, робота над чистою інтонацією, чіткість ритму, дикцією, звуком, ансамблем і т.д.
Друга фаза – це робота з хором в художньому плані, освоєння твору хором, як художнього цілого. Це фаза творчої роботи, як диригента хору так і колективу. Якщо першу фазу можна якось розділити по окремих частинах роботи, то художній період в роботі над твором зовсім не можна розбити на будь-які розділи. Не слід, однак, думати, що фази художньої роботи можуть бути розділені механічно. Не можна, проробивши твір з технічної сторони, відкинути цю сторону в період художньої обробки твору і навпаки, період технічного вивчення – забути про зміст твору. Це було б зовсім неправильним.
Запропонований розподіл на технічну тему і художню фазу дається тільки для того, щоб вказати на що потрібно звернути уваги на даному етапі розучування твору з хором.
Звідси і роль диригента на хорових репетиціях і його прийоми диригування в різних фазах вивчення твору з хором не однакові.
У фазі технічного освоєння твору в роботі диригента перевищує педагогічну сторону його діяльності. Диригент, як добрий педагог вивчає музику з колективом співаків, тому і диригування його буде відмінним від того, яке він буде приміняти в дальнійшому, фазі дусяжної роботи і в моменті використання твору на естраді.
Завершенням всього зложеного процесу роботи над партитурою являється виконання твору на етапі перед аудиторією слухачів, в якому і диригент, і хоровий колектив виступає в якості виконавців.
Примірний план роботи диригента над партитурою.
А) Вивчення партитури диригентом.
1) Аналіз змісту літературного тексту, на якій написана музика хорового твору. Історичні дані про авторів музики і тексту.
2) Аналіз музики і музично-теоретичного розбору твору.
Музична форма, музичні теми, ладотопальний план, метр, ритм, темпи (Агогіка), динаміка, інтервалика, гармоні, голосовведення, музична фраза у зв’язку з фразою літературного тексту і т.д.
3) Аналіз вокально-хоровий.
Тип і вид хору – однорідний змішаний, на стільки голосів. Ансамбль. Стрій, (інтонаціювання) діапазон кожної партії, степінь використання кожної партії і текстури, особливості дихання, характер звуку, вокальність тексту і особливості дикції і т.д.
Тип файла:
Язык файла:
Скачать реферат: Вивчення партитури диригентом бесплатно