* » » Металургійно-ковальське ремесло у Волинській землі княжої доби

**

Металургійно-ковальське ремесло у Волинській землі княжої доби

Текст:
Серед ремесел регіону чи не найважливішими були залізоробне і ковальське, засвідчені знахідками болотяної руди, криці та різноманітних виробів. Їх розвитку сприяла наявність місцевої болотяної руди з великим, до 18-40 %, умістом заліза. Про це свідчать такі топоніми, як Руда, Рудники, Рудка Козинська та ін. Залізо отримували в сиродутних горнах, залишки яких виявлено в цілому ряді пам’яток регіону. Такий горн відкритий, зокрема, в Пересопниці на Рівненщині. Він був округлої форми діаметром 2-2, 5 м, куполоподібний, висотою 0,6 м, із трьома продухами. В горні і передгорновій ямі виявлено понад 50 кг залізного шлаку. Поруч був такий же горн із керамічними трубками-соплами [10, 126]. Подібна майстерня з поруйнованим горном і 20 кг шлаку відкрита нами в Городищі-2 біля Луцька [5, 91]. На особливу увагу серед майстерень заслуговує прямокутна землянка в Муравиці (Млинів Рівненської області). В її південно-східній стіні розміщалися три залізоплавильні горни. Вирізняються за формою два, розташовані один біля одного. Це були циліндричні камери діаметром 0, 26 м та висотою збереженої частини 0, 65 м від рівня дна. Продухи, по яких у горни нагніталося повітря, а після закінчення процесу витоплювання випускалися шлаки, були зроблені на рівні дна і, дещо понижуючись, виходили до спеціальних коритоподібних заглиблень розмірами 0,4 0,7 м та глибиною 0,15 м. Після закінчення процесу спеціальна перемичка, якою був частково перекритий продух, розбивалася і шлаки стікали у заглиблення [6, 333].
Залізо виплавлялося сиродутним способом, суть якого полягала в тому, що в горн завантажували шарами подрібнену руду й деревне вугілля, підпалювали і через глиняні трубки – сопла – надмухували сире повітря. В результаті горіння, утворений і нагрітий до високої температури окис вуглецю, піднімаючись, нагрівав лежачу вище руду та вугілля і вступав з ними у відповідну хімічну реакцію Fe2 O3 + 3 CO 2 Fe + 3 CO2. При цьому окис заліза в руді відновлюється до металічної маси, а в цей час порода руди ошлаковується і відокремлюється від металу. Відновлення заліза з руди починається при температурі 400о, а при 700-800о виходить уже тістоподібна маса – криця. З неї шляхом цементації в муфелях – горщиках одержувалася і сталь. Про це свідчить нижня частина горщика з розплавленим металом на дні, який виявленого нами на городищі Вал в с. Городище – 2 [5, 186-187].
Добуте таким чином залізо проходило подальшу обробку проковкою, яка очищала крицю від домішок шлаку. Цей процес здійснювався в кузнях, відомих у низці поселень. На одному з них у Кам’янці Надбужній в Підляшші (Польща), відкрито кілька кузень. В одній розміром 4,25 5 м були залишки ковальського горна, вимощеного каменями, на якому нагрівалися криці перед проковкою. Тут знайдено три керамічних сопла, якими нагніталося в горн повітря.


Template not found: /templates/MyReferat/splitnewsnavigation.tpl

Тип файла: doc
Язык файла: Украинский

Скачать файл: Металургійно-ковальське ремесло у Волинській землі княжої доби бесплатно

metalurgyno-kovalske_remeslo.doc [499,5 Kb] (cкачиваний: 1)



Рефераты История Історія України На українській мові
Оставить

Отзывы о работе

Популярные работы

Рефераты







Курсовые







Дипломные








Навигация


Оформление работ

  • Оформление рефератов
  • Правила оформления реферата
  • Оформление ссылок реферата

  • Интересное