NALENCHРеферати Курсові Дипломні українською

Текст:
Мабуть, назавжди залишиться таємницею, скільки десятків мільйонів невинних людей принесли в жертву більшовицькі вожді заради здійснення своїх химерних ідеалів. Точно відомо лише одне розгнузданий сталінський терор не поминув у Країні Рад жодної нації чи народності, жодного суспільного класу чи прошарку. Та найтяжчого, найнещаднішого знекровлення зазнала, безсумнівно вітчизняна інтелігенція.
Ні для кого не секрет, що до жовтневого перевороту в 1917 році для кавказького бойовика – експропріатора Сосо Джугашвілі українського питання як такого взагалі не існувало. Але після введення Сталіна наркомом національностей у перший ленінський уряд він несподівано для старих революціонерів постав у позі чи не найвидатнішого більшовицького україно- знавця. Він не лише доповідав на кожному засіданні ВЦВКу і Рад наркому про становище на Україні, але й регулярно знайомив партійні маси зі сторінок преси із суто українськими проблемами. Досить згадати хоча б такі його публікації: “Відповідь товаришам українцям в тилу і на фронті”, “Про українську Раду”, “Український вузол”, “Про мирні переговори з Україною” і тому подібне. Питається: чим зумовлений такий жагучий інтерес вельми скромного партійного функціонера з Кавказу до “українського вузла”?
Відповідь на це запитання у певній мірі дає телеграма Леніна, надіслана 23 січня 1918 року Надзвичайному комісару району України Серго Орджонікідзе: “Ради бога вживіть найбільш енергійних і революційних заходів для відправки хліба, хліба, хліба!!! Інакше Пітер може сконати... Ради бога!”
Можна не сумніватися, наркомнац Сталін знав переконання Леніна, що без українського хліба, вугілля, солі “ні про яке справжнє будівництво соціалізму не може й бути мови”. Тому коли 16 грудня 1917 року “Маніфестом до українського народу з ультимативними вимогами до української Ради” Раднарком ббільшовицької Росії фактично оголосив війну УНР, Сталін напевно розгледів свою зорю удачі саме на небосхилі України.
Будучи від природи фізично неповноцінним, не маючи щонайменшого натяку на ораторський талант, 40-річний Джугашвілі не міг розраховувати за участь в революції ні на лаври полководця, ні на кар”єру партійного трибуна – громовержця. Єдине, чим він досконало оволодів в дореволюційні часи, це – мистецтво прикарманювати чуже добро, про що красномовно засвідчили шість вироків царських судів.
Колишній Коба став підбиратися до керма головного експропріатора України. 27 квітня 1918 року за рішенням ленінського Рад наркому Сталін став Повноважним представником РФСР для ведення переговорів із дипломатичною місією УНР для укладення мирного договору. Восени того 1918 року більшовики України на своєму II з’їзді невідомо за які заслуги обрали його членом УК КП(б)У. Затим у березні він був призначений головою Ради трудової армії України, а через кілька місяців обійняв посаду члена Реввійськради республіки.
Та диво дивне: якщо в революційному Пітері Сталін буквально захлинався, оповідаючи про справи на Україні, то опинившись там, раптом втратив дар мови, лише зрідка давав сіренькі інтерв’ю газетерам про події на фронтах південно-західного краю.
І пізніше в своїй мільйоннорозтиражованій “Автобіографії” вперто замовчував український період свого життя. Зате його зарубіжні біографи одностайно стверджували, що перебування на Україні різко негативно позначилося на вдачі Сталіна. Він за якихось два-три роки став нетерпимим, хворобливо-підозрілим, озлобленим на весь світ.
На той час Україна грізно клекотіла всенародними повстаннями, не тільки окремі її регіони, а й численні повіти та волості проголошували себе незалежними республіками й були неприступними бастіонами для розрізнених, погано озброєних продзагонів. На порядок денний стала проблема – тотальне обеззброєння краю, яке супроводжувалося кривавими побоїщами.



Тип файлу:
Мова файлу:

Скачати реферат: Письменники України - жертви сталінських репресій безкоштовно

Рефераты, История, Історія України, На українській мові