NALENCHРеферати Курсові Дипломні українською

Текст:
Саме з німцями-колоністами пов’язують на Волині початок промислового пивоваріння, де першість згодом захопили чеські колоністи. Щодо якості пива, виготовленого на примітивних пивоварнях, то, як відзначав Л.В.Яроцький, воно було “плохого качества, но одобряется волынскими немцами и чехами; от них оно начинает входить в употребление между местными малороссами. Нужно полагать, что пивоварение будет прогрессировать с развитием благосостояния колонистов” [15, 37-38]. Він був правий. Пивоварне виробництво на Волині розширювалось, і німці брали в цьому процесі помітну участь. У 1884 р. міщанин Г.Кельнер відкрив у містечку Кульчини Старо-Костянтинівського повіту пивоварний завод, на якому випускалося баварське пиво “бек-бір”. Тут працювало 20 робітників, а випуск продукції становив 44 тис. відер на рік з річним прибутком 28 тис. руб. [6, 588]. Досить великий пивоварний завод “Волинь” міщанина Альбрехта був відкритий у 1903 р. у с. Крошня поблизу Житомира. На ньому працювало 56 робітників, потужність обладнання становила 12 кінських сил. Варили тут чеське пиво кількістю 146 тис. відер на рік, що давало 115 тис. рублів доходу [6, 588]. Такі великі обсяги виробництва пояснювалися непоганою якістю продукції та постійним попитом на неї в губернському центрі. Дещо менша пивоварня була в А.Вебера у с. Високе Житомирського повіту, спільна (разом з Шильцем) – у містечку Горошки того ж повіту та в інших місцевостях Волині [6, 588]. Окремі заводи німців продовжували працювати в сільській місцевості аж до початку Першої світової війни, випускаючи міцніше, ніж в Австрії чи Німеччині, пиво, що обумовлювалося попитом і звичками місцевого населення.
Але найширше була представлена участь волинських німців у борошномельній промисловості. Вони ще з першої половини XIX ст. займалися будівництвом водяних та вітряних млинів на Волині. Згодом німці не лише споруджували млини, але й ставали власниками, орендували і працювали в багатьох млинах губернії. Наприклад, кілька власних млинів мали землевласники Арндти у Житомирському повіті, в с. Борсуки Кременецького повіту власником водяного млина був Л.Шраг, у с. Козин – В.Рау. Парові млини, які відзначалися високою продуктивністю, мали Л.Ліпке в урочищі Болдін Ровенського повіту, Г.Гаак у кол. Крем’янка Житомирського повіту та багато інших [6, 672-676]. У с. Переспа Луцького повіту був особливо великий паровий млин, що належав товариству прусських підданих “Тон і Фреймарк”. Збудований у 1874 р., він мав 6 постав, три з яких виготовляли крупу. За добу тут намелювали 60 четвертей продукції [2, 303]. Волиняни часто користувалися послугами німців-мельників, відзначаючи високу якість борошна, змеленого в їхніх млинах. Селянські общини місцевих жителів нерідко наймали німців для будівництва млинів у своїх селах або ж пропонувати їм працювати в них і тут же поселятися разом з родинами. Тому нічого дивного не було в тому, що в багатьох українських селах Волині на початку ХХ ст. можна було зустріти лише одну німецьку сім’ю, глава якої був власником млина або ж працював мельником.
Зрідка зустрічалися німці-власники підприємств і в інших галузях волинської промисловості, зокрема, в обробці мінеральних речовин і тваринної продукції, у виготовленні смоли, покрівельних матеріалів, цукроварінні та ін.



Тип файла:
Язык файла:

Скачать реферат: Вклад німецьких колоністів у розвиток сільської промисловості Волинської губернії бесплатно

Рефераты, История, Історія України, На українській мові