NALENCHРеферати Курсові Дипломні українською

Текст:
Замітки інспектора засвідчують, що підприємства були технічно відсталі, умови праці і проживання на них – дуже важкі, а заробітна плата – невисока. Та й великих прибутків власникам вони не приносили.
Крім вищезгаданих фабрик у Великій Вовнянці, були ще німецькі суконні підприємства в містечках Рожище і Славута [7, 30, 53]. Кілька невеликих суконних фабрик мали німці і в деяких інших повітах губернії, але вони мало чим відрізнялися від описаних вище і за потужністю, і за обладнанням, і за умовами праці. Проте суконне виробництво на Волині у XIX ст. небезпідставно можна вважати явищем німецького походження.
Вище ми вже акцентували увагу на технічну спрямованість діяльності окремих волинських німців, тому не викликає здивування їх участь в організації металообробного та машинобудівного виробництва в губернії. Правда, воно було сконцентроване переважно в містах, але подекуди і в сільській місцевості були невеличкі підприємства, де німці займалися ремонтом сільськогосподарських знарядь і машин, виготовленням і заміною зношених частин, ливарною справою, облаштуванням складів землеробських машин. Таке виробництво було в містечку Полонному Новоград-Волинського повіту. Воно мало річний прибуток близько 10 тис. руб. і 12 робітників [6, 1006, 1012]. Фірма “Генріх Ланц” із Кангейма влаштувала склад землеробських машин у с. Фрідріхівка, на якому теж були задіяні німці [12, 1].
Помітною була участь німців і в галузях, пов’язаних з виробництвом та переробкою продуктів харчування і напоїв. Влада інколи їм у цьому не хотіла сприяти. Так, у 1889 р. прусський підданий Ф.Протцер скаржився на те, що відповідні органи не видають йому дозволу на будівництво винокурного заводу в своєму маєтку в с. Голешові Луцького повіту [9, 1-59]. Наступного 1890 р. він завод усе-таки спорудив і на ньому виготовлялося 85 тис. відер спирту на рік [6, 484]. Будівництвом винокурень у містечку Новогрудок Овруцького повіту займався німець Г.Гербер [11, 1-30]. Досить потужний завод такого профілю існував з 1867 р. у с. Великий Житань Ровенського повіту, що належав Вільгельму Рау. Протягом 1891-1892 рр. тут було перероблено 44 тис. пудів картоплі та 5 тис. пудів зеленого солоду. На паливо витрачено 115 куб. сажнів дров. Викурено 800 тис. градусів безводного спирту, який збувався на місці. Валова вартість його становила майже 90 тис. рублів. Крім цього, відходами виробництва (брагою) відкормлювалася худоба власника, а надлишки продавалися [7, 85]. Швидкий збут продукції і постійний попит на неї, досить непогані прибутки й достатня кількість сировини обумовлювали існування подібних заводів у руках у німців і в деяких інших регіонах губернії.



Тип файла:
Язык файла:

Скачать реферат: Вклад німецьких колоністів у розвиток сільської промисловості Волинської губернії бесплатно

Рефераты, История, Історія України, На українській мові