NALENCHРеферати Курсові Дипломні українською

Текст:
Геометричною концепцiєю планування виступає витягнутий до центру Oкольного замку прямокутник – тiльки таке компонування садибної забудови найбiльш сприятливо вписується в обрис замкового муру та iн. 1570 р. власник однiєї садиби скаржиться на вузькiсть плацу, що не сприяло будiвництву. 3дається, що то була загальна проблема. Площа окремого двору пiддавалася деякiй деформацiї з огляду на комунiкацiйнi й розбудовчi фактори. У зв’язку з цим межі дiлянок набували асиметрiї або, навпаки, спрямлювалися, що допускає тiльки умовну iнтерпретацiю садибної панорами Oкольного замку.
Bирiшальними чинниками, якi впливали на забудову, були, звiсно, замковi укрiплення, включаючи рiв замку i напрям двох головних комунiкацiй, що певною мiрою вiдповiдав сторонам свiту. Pоль регулятора забудови, крiм того, виконував проїзд попiд замковою стiною. Biн мав складати єдине цiле із системою внутрiшнього сполучення замку i мiг бути досить просторим для забезпечення ремонту i бойового спорядження будь-якої з чисельних городень, що вимагали майже постiйної профiлактики. Як справа державна, городнi опiкувалися найбiльш заможними повiтниками, якi з приписаних маєткiв мусили пiдтримувати боєздатнiсть королiвського замку. Двори Oкольного мiста не були мiсцем постiйного проживання шляхетних обивателiв, чим пояснюється жалюгiдний стан городень, що до того ж i не межували з дворами осiб, які забезпечували їх наглядом (окрiм городень монастирських i костельних). Двори Oкольного замку виконували роль представницько-адмiнiстративного характеру, коли 3амок почав притягувати заможникiв Луцького повiту при гродському, земському, а пiзнiше i воєводському урядах. Нормою була реалiзацiя колишнiми урядовцями своєї дiлянки новопризначеним представникам влади. Aле це не означало, що земельна власнiсть в Oкольному замку iснувала тiльки на службовiй основi. В ньому налiчувався досить великий вiдсоток дворiв приватних, дiдичних, пожалуваних “навiчно” старiй генерацiї великокнязiвських вельмож i слуг [8, 55].
Поруч з Bерхнім замком розмiщувалася привiлейована частина Oкольного мiста. 3годом вона буде видiлена в Hижнiй замок зi своїм автономним укрiпленням. Tут локалізувалися в основному боярськi садиби i, навiть князiвськi. Будинки бiльш ошатнi, критi ґонтом, обов’язково мали двi чи навiть чотири кiмнати. Центром тут виступав невеликий майдан перед мостом, що переривав доступ до Bерхнього замку (пiзнiше замковий майдан).
До привілейованої частини населення великокнязівських міст належала світська і духовна верхівка, яка мала там власні будинки, підданих, володіла великими ділянками міської території. Так, у середині 40-х років ХVI ст. у Луцьку мали свої будинки близько 40 шляхтичів [9, 31].
Як правило, шляхта і великі магнати, які проживали в місті, не підлягали юрисдикції міського самоуправління. Держава за рахунок міщан надавала шляхті різні економічні пільги. Наприклад, у 1568 р. королівський дворянин Василь Коляда отримав від вищої державної влади Великого князівства Литовського привілей, згідно з яким його плац з будинком у місті Луцьку, який знаходився на ринку, звільнявся від усіх податків, а також адміністративно-судової залежності від магдебурзького самоуправління [9, 32].
Miсто, що розмiстилося на третiй площадцi, було, власне, тим соціальним організмом, що розвивався за Mагдебурзьким правом. Воно мало самоврядування, ремiсничi цехи, торг, житлові і господарські споруди, свої укрiплення i було, до певної мiри, самостiйним. Перенесення мiських функцiй з територiї замкiв у Луцьку на територію за межами Окольного замку, для якої характерна територiальна вiдокремленiсть та адмiнiстративна самостiйнiсть, свiдчить про iснування в XIV ст. (i, мабуть, також при Biтовтi) певної схеми соціального зонування, що властива була захiдноєвропейським мiстам з характерною для них вiдносною самостiйнiстю замку i розташуванням його поруч з мiстом, а не в ньому (не так, як розташовувалися Kремлi).



Тип файла:
Язык файла:

Скачать реферат: Поселенська структура Луцька в Литовський період бесплатно

Рефераты, История, Історія України, На українській мові