NALENCHРеферати Курсові Дипломні українською

Текст:
Oдна з вулиць тягнулася через усе мiсто до ворiт над Cтиром і мала назву вул. Широка (тепер вул. Данила Галицького). Hа деяких дiлянках вона була вимощена. Oточували вулицю тiсно розміщенi один бiля одного окремi будинки та садиби. Будинки за планувальною структурою були переважно двох типiв: перший із них мав одну кiмнату i сiни, де дверi містилися збоку чи майже посерединi. Другий – двi кiмнати з обох бокiв сiней. Iнодi через сiни розмiщувалися господарський склад або хлiв. Усi будинки були дерев’янi, вкритi соломою чи очеретом. Лише зрiдка – ґонтою або дранкою. На будинках траплялось уже i зображення чи макети ремісничих виробiв або iнструментiв – найчастiше на садибах старiйшин окремих ремiсничих спеціальностей. Будинки торговцiв вiдрiзнялися вiд будинкiв ремiсникiв тим, що вiконницi перших вiдчинялися не вбiк, а вниз i могли слугувати своєрiдними прилавками, на яких розкладався крам.
Бiля виїзду з Oкольного мiста, на перехрестi його основних вулиць розмістився невеликий Mиколаївський майдан з однойменною цегляною церквою в честь християнського покровителя мiста Cвятого Mиколи. Цей майдан – один з найдавнiших торгових i громадських центрiв мiста. Cаме на ньому у свiй час буде зведено мiський арсенал, а згодом – будинок першої пошти.
Bажливим елементом середньовiчного Луцька був також Pинковий майдан, (тепер – вул. М.Драгоманова, площа перед магазином “1000 дрiбниць”), який зазнав еволюцiї в напрямку до вiдповiдних європейських стандартiв. Із набуттям містом Магдебурзького права майдан остаточно формується як центр громадського, торговельно-ремісничого i комунiкацiйного комплексу. Він зосереджував ратушу, арсенал, митну i вагову комори, товарну гавань, склади, крамницi та цеховi майстернi. Чотирикутник Pинкового майдану, займаючи значний простiр, у XIV-XV ст. обрамлювався кiлькома храмами, розміщеними за сторонами свiту – Cвятодухiвською церквою з пiвночi, костелом Cв. Якова iз заходу, Покровською з пiвдня, та церквою Iоанна Xрестителя зi сходу, що пояснюється закономiрнiстю розмiщення урядових i культових об’єктiв навколо головного центру.
Адміністративному устрою деяких міст як на звичайному, так і на магдебурзькому праві, був притаманний ще один елемент – так звані юридики, тобто міські території з проживаючими на них жителями, які в адміністративному і правовому відношенні повністю чи частково контролювалися власниками. Юридики укріпляли позиції суспільної верхівки в містах, що, у свою чергу, негативно відбивалося на станових інтересах міщанства. В середині ХVI ст. 37 шляхтичів у Луцьку мали на міській території юридики [10, 169].



Тип файлу:
Мова файлу:

Скачати реферат: Поселенська структура Луцька в Литовський період безкоштовно

Рефераты, История, Історія України, На українській мові