NALENCHРеферати Курсові Дипломні українською

Текст:
Поширеними в містах були також юридики духовенства. Наприклад, костел у Луцьку володів 10-ма будинками. Коли міське самоуправління в примусовому порядку зібрало з костельних міщан податок, чини католицького костелу опротестували такі дії, мотивуючи це тим, що давати податки “ тые подданные костельные им неповинни, толко его милости князю бискупу луцкому ” [10, 172].
Пiсля смертi Biтовта, в 1430 р. унаслiдок боротьби Польщi за Bолинь та набiгiв татар Луцьк i його передмiстя неодноразово руйнувалися, що призвело до значного зменшення населення i розмiрів мiста. Tак, 1453 р. заволзькi татари знищили мiсто i взяли кiлька тисяч волинян у ясир. Із кiнця XV ст. почалися набiги кримських татар. У 1495 р. вони пiдiйшли до Луцька, спустошили його околицi, спалили церкву i монастир у Жидичинi. 1500 р. набiг повторився. У зв’язку з такою небезпекою в грамотi на Магдебурзьке право (1497 р.) зазначалося, що в часи ворожої навали жителі міста зобов’язуються обороняти міські мури, а якщо виникне необхідність і ворог перемагатиме, вони зобов’язані зібратися до замку і, стійко обороняючись, відбити його [3, 283]. У 1502 р. мiсто знову постраждало вiд нападу татарської орди. Багато жителiв було вбито або захоплено в полон.
Як i iншi середньовiчнi мiста, Луцьк також часто страждав вiд пожеж. У 1540 р. згорiло майже все мiсто. Bогнем були знищенi документи, земськi та мiськi книги – важливе джерело вивчення iсторiї населеного пункту.
У зв’язку iз зростанням кількості жителів уже в XVI ст. релiгiйна та нацiональна ознаки стають другорядними при розселеннi. Тому ремiсники i торгiвцi концентруються на територiї острова. Щiльність i характер забудови міста наближається до мiст 3ахiдної Європи, що знайшло вiдображення у назвах “Mаленький рим” та “Pим Cходу”, котрi Луцьк мав на тi часи. У зв’язку з цим у 1545 р. люстратор Луцького замку писав: “Увесь простiр у них тiльки той, що вдома i на торгу” [5, 193]. Tак, за даними В.Грома, у другiй половинi XIV ст. у Луцьку проживали приблизно 2,5 тис.осіб. Aле, можливо, їх було значно бiльше, бо вiдомо, наприклад, що у 1589 р. мiсто платило податок за 257 ланiв землi. Якщо один лан (близько 20 га) у середньому давав можливість утримувати 12-15 осiб, то населення мiста становитиме 3,1-3,8 тис. чол. [1, 29].
П.М.Сас вказує, що активна міграція населення протягом XVI ст. сприяла швидкому збільшенню заселеності міст. Так, у 1565-1566 рр. кількість платників податків у Луцьку збільшилася на 22 особи (на 6,3 %). Характерно, що всі новоприбулі були ремісниками [9, 26]. До кінця XVI ст. за кількістю жителів Луцьк був четвертим після Києва, Львова та Кам’янця-Подільського.



Тип файла:
Язык файла:

Скачать реферат: Поселенська структура Луцька в Литовський період бесплатно

Рефераты, История, Історія України, На українській мові