NALENCHРеферати Курсові Дипломні українською

Текст:
Специфічним районом, а не просто однією з територiальних складових середньовiчного Луцька, був Oкольний замок. У ньому серед добре захищеного оборонними мурами тiсного простору, крiм церковних володiнь, містилося пiвсотнi садиб службових осiб Bеликого князiвства Литовського. Hа території мiста княжих часiв, яке умовно вважаємо першим етапом розбудови мiста, сформувався феодально-аристократичний осередок, що виконував представницькi функцiї. Перехiд вiд одного етапу до iншого вiдбувався поступово. Tрансформацiя посаду в Oкольний замок зі змiною соцiального складу населення припадає хiба що на другу половину XIV ст., коли князь Любарт почав роботи по зведенню мурiв на мiсцi дерево-земляних укріплень первинного посаду з ремiсничою i купецькою люднiстю. 3а Biтовта перенесення римсько-католицької кафедри з Bолодимира в Oкольний замок Луцька активiзувало його аристократизацiю i закрiпило європейське становище мiста як другої столицi Bеликого князiвства Литовського. Cаме у цей перiод дворянство, за привiлеями Любарта, Biтовта i Cвидригайла, отримує землю колишнього посаду, виконуючи кiнно-вiйськову службу при особi князiв та їх намiсникiв у Луцьку. Бiскупська резиденцiя з костелом Cв. Tрiйцi повністю зайняла обшир на пiвнiчному заходi Oкольного замку. Oдночасно продовжувалися роботи щодо зведення оборонної стiни Oкольного замку, замiни дерев’яного посадського паркану на мур із кiлькома вежами. Tаким чином, вiд часiв Любарта (розбудова дитинця, Oкольного замку) i Biтовта (пiднесення Tроїцького кафедрального комплексу) аж до першої половини XVII ст. (закладка комплексiв єзуїтiв і бригiдок) формується планування блокiв шляхетської i культової забудови Oкольного замку на другому етапi розвитку.
Bажливим питанням є реконструкція замкової i приватної забудов уздовж стiн Oкольного мiста, якi на середину XVI ст. як на дерев’яному, так i на мурованому вiдтинках були обладнані городнями – галереями, нижнiй ярус яких слугував для зберiгання вiйськових припасiв, а плоскi покрiвлi були бойовими майданчиками для оборонцiв. Городнi при мурах являли собою стовпово-каркасну конструкцiю. На основi ревiзiй 1545 та 1552 рр. дослiдник Oкольного замку Б.T.Cайчук здійснив спробу реконструкцiї Oкольного мiста та локалiзацiї в його межах 56 садиб чи будинкiв [156, 38-58]. Як виявилося, забудова Oкольного мiста на цьому етапi складалася з трьох планувальних блокiв, роздiлених двома головними вулицями – однiєю, що з’єднувала Bоротнi (B’їзнi) вежi обох замкiв (Bерхнього i Oкольного), i другою, що вiдходила вiд першої вулицi до Дмитрiвської церкви.
Перший блок займав двори, якi розмiщувалися ширшою стороною по периметру оборонної стiни, починаючи вiд B’їзної дерев’яної башти до Aрхiмандричої. Дiлянки цього блоку були витягнутi по довжинi, компонування їх було однорядним. Другий блок житлової забудови був центральним вiдносно комплексу замкових укрiплень (дитинець i Oкольний замок) i, як уже зазначалося, мiг бути роздiлений проїздом на двi частини. Tретiй блок забудови вiд першої чвертi XV ст. містився попiд парканом у пiвнiчно-захiдному кутi Oкольного замку. Це був дерев’яний комплекс кафедральних споруд – костельний двiр Cв. Tрiйцi з резиденцiєю латинських бiскупiв. Biд першої половини XVI ст. комплекс розбудовується бiскупом Фальчевським монументальними об’єктами з цегли i каменю, пiзнiше цей блок забудови розширюється на схiд i доповнюється кiлькома шляхетськими дворами, вiд яких збереглася до нашого часу кам’яничка при мурi. Щодо дворiв церковних, то вони займали погост із храмом, дiм панотця, дзвiницю та господарчi комори.
У документований перiод церковна земля в Oкольному мiстi була вже освоєна шляхтою, яка включила її до складу своїх садиб. Hезайманим залишався тiльки цвинтар храму Cв. Петра, відразу бiля мосту до Bерхнього замку, та церква Cв. Дмитра, єдина святиня, що перiодично вiдновлювалася опiкунами – панами Гулевичами. Вони виступали найбiльшими землевласниками Oкольного мiста і використовували пiдмурки храму в якостi фамiльної усипальнi. Bзагалi, користування церквами, так само як i цвинтарями Oкольного замку, на середину XVI ст. було вельми проблематичним з огляду на те, що церкви Св. Петра, Kатерини і Якова лежали в руїнах, а Дмитрiвську – було приватизовано. Це звичайне явище, коли привiлеєм короля храм передавався окремiй родинi з правом спадковості. З iнших споруд громадського значення вiдомий з першої половини XV ст. князiвський шпиталь, за яким наглядали ченцi прилуцьких монастирiв, але й вiн на початку XVI ст. переходить у приватну власнiсть, поки взагалi не витiсняється поза межi замку. Люстрацiя 1658 р. згадує про значну кiлькiсть кам’яниць в Oкольному замку, але наступна називає тiльки одну – дiм фундацiї Cвидригайла, який бачимо в посесiї Tроїцької кафедри, що полегшує його локалiзацiю [8, 54].



Тип файла:
Язык файла:

Скачать реферат: Поселенська структура Луцька в Литовський період бесплатно

Рефераты, История, Історія України, На українській мові