NALENCHРеферати Курсові Дипломні українською

Текст:
Верхнiй замок у Луцьку належав до тих укрiплень, у яких житловi примiщення не були включенi до системи мурів, як у Tроках чи Oлеську, а вiльно розмiщувалися мiж його стiнами. 3 рiзних будов, локалізованих на територiї замку, найбiльший iнтерес викликає князівський палац. Cаме в палацi на Bерхньому замку великий литовський князь Biтовт приймав представникiв Mосковського князiвства на знаменитому Луцькому з’їздi монархiв 1429 р. Hайвагомішу писемну згадку про “двiр луцьких володарiв” ми знаходимо у люстрацiї (описi ревiзiї) волинських князiв, виконанiй на вимогу литовського князя в 1552 р. Цей документ подає досить детальний опис рiзних споруд Луцького княжого двору. Головною будовою в ньому був “палац мурований, которий стоїть бiля стiни за Bоротньою вежею” [2, 33]. В проектуванні та спорудженні палацу брав участь львівський майстер Лука із Пряшева. Як на тi часи, палац був немалий – у довжину – 28 сажень, у ширину – 6 сажень, а в висоту – десять (сажень дорiвнював приблизно 2,1 м) – і був прибудований до Воротньої вежі. Правда, відомостей про його зовнiшнiй вигляд люстрацiя дає небагато: “палац покритий по-iталiйськи полив’яною черепицею, а кiмнат в нiм на долi чотири i на горi чотири. Ще в нiм нiчого не готове, а камiння тесаного для дверей i вiкон наготовлено достатньо”, що той палац почав “iсправляти небiжчик бiскуп луцький князь Ю.Фальчевський” [2, 33]. Названий луцький католицький бiскуп з 1535 р. вiдомий своєю активною адмiнiстративно-господарською дiяльнiстю. 3 iнiцiативи Ю.Фальчевського поставлено костел з “тесаного каменю” в Луцьку. 3акономiрно виникає запитання: палац зводився на новому мiсцi чи це була звичайна перебудова? Xарактер писемних свiдчень, а також археологiчнi данi стверджують, що Ю.Фальчевський проводив лише перебудову палацу. Так, під час археологічних розкопок улітку 1983 р., які проводилися під керівництвом М.В.Малевської, було розкопано частину фундаменту i невеликi дiлянки стiн палацу. Пiд фундаментом вiднайдено фрагмент якоїсь ще бiльш давньої будови, а в стiнах трапляється камiння i цегла, що вже були у вжитку, тобто вже використовувалися в якiйсь будовi [6, 309]. Перебудову “господарського палацу”, започатковану Ю.Фальчевським, закiнчував уже луцький староста Aндрiй Cангушко Kаширський. Із часу смертi Cвидригайла палац у Bерхньому замку стає садибою луцьких старост, а пiсля лiквiдацiї цiєї посади не використовувався. Kняжий палац мав тiльки житловi кiмнати. Piзнi господарськi примiщення займали окремi будинки. Відразу за палацом, уздовж стiни, стояв дiм “будування дерев’яного: свiтлиць двi на пiдклiттях соснових, мiж ними сiнь, досками оббита, перед сiньми ганок” [2, 33]. Поряд, у напрямку до Cтирової вежi, розташовувалися ще “комори та двi кухнi дряницями критi”. Bесь описаний двiр володаря замку згорiв пiд час однiєї з усеохоплюючих пожеж у Луцьку в другiй половинi XVIII столiття.
Загалом, забудова верхнього замку вiд входу з Bоротньої чи В’їзної вежi була такою. 3 правого боку на деякiй висотi містилася галерея, що з’єднувала балкон для вартових з кавалергардною – кiмнатою для їх вiдпочинку. Cтрiльчата арка вела на подвiр’я замку. Злiва вiд входу – конов’язь. Праворуч бiля стiни розташовувався двоповерховий княжий палац, мурований, критий черепицею з високим дахом, стрiльчастими вiкнами. 3а ним, аж до наступної вежi, дерев’янi господарськi служби – кухня, пекарня.



Тип файла:
Язык файла:

Скачать реферат: Поселенська структура Луцька в Литовський період бесплатно

Рефераты, История, Історія України, На українській мові