*Все для студентов - скачать Рефераты, курсовые, дипломные работы » Материалы за 09.03.2013

**

Чарльз Спенсер Чаплін

Сер Чарльз Спенсер Чаплін (16.04.1889 - 25.12.1977), американський актор, режисер, сценарист, продюсер, композитор.

Народився в Лондоні, у родині акторів вар'єте. З 1897 виступав у мюзик-холі, у 1907-1912 - у театрі Ф. Карно, де в досконалості опанував мистецтвом пантоміми, пластики, виразності рухів. Дарунок імпровізації і влучні побутові замальовки визначили успіх Чапліна в Англії і під час американських гастролей 1910-1912 років.

У грудні 1913 він підписав контракт з американської кинокомпанией "Кистоун", де став зніматися в М. Сеннета. У 1914 дебютував в ексцентричній комедії "Заробляючи на життя" (Making A Living). Виконуючи ролі хлыщеватых мерзотників у стрічках за участю Ф. Стерлінга, Ч. Конклина, М. Норман і Фатти, він придивлявся до роботи сеннетовских режисерів, аналізуючи характерні риси американської комічної школи і системи комедійних масок, заснованих на невідповідності життєвої ролі персонажа і його зовнішності.

З'явившись у 12 стрічках, знятих під керівництвом М. Сеннета чи Сеннетом і Мейбл Норман, Чаплін знімає самостійно комедію "Захоплений дощем" (Caught In The Rain, 1914), але до кінця року залишається в "Кистоун", працюючи те поодинці, то з М. Норман. Він усе ще грає покидька Чэза, і навіть його краща робота в комедії Сеннета "Перерваний роман Тилли" (Tіllіе's Punctured Romance, 1914) не влаштовує актора.

У 1915 він іде у фірму "Эссеней", де в поставлених їм по власних сценаріях фільмах поступово виникає образ бурлаки Чарли.
Завоювавши в комедіях Сеннета небачену популярність, Чаплін не відразу переборює інерцію бездумної эксцентриады. Усе-таки матеріал його стрічок наближається до реального життя, а умовні персонажі здобувають риси реальних людей, що переживають справжні радості і прикрості. У фільмах "Бурлака" (The Tramp, 1915), "Завербований" (His New Job, 1915), "Банк" (The Bank, 1915) новий зовнішній вигляд героя-обшарпанця відповідає його людської сутності і соціальному стану - самотнього і беззахисного аутсайдера, відкинутого світом.

Місце педагогіки в структурі суспільних наук

Основи педагогіки.
Вступна частина.
Викладач: кандидат психологічних наук, доктор педагогічних наук в Польщі, асистент Вовк Юрій Аврамович.
"Враховуючи ту кризу, в якій знаходяться педагогічні науки в нашій країні, я зіткнувся з серйозною проблемою відсутності серйозних сучасних наукових розробок і джерел, посібників, підручників, які можна було б використовувати в процесі опрацювання даного курсу. Однак цей курс повністю опрацьований на моделях, зразках та в розробках західних університетів, зокрема Гарвардського, Краківського, Опольського, Мюнхенського університетів і т.д. Існує багато монографічних джерел на англійській мові, а також німецьких (адже не є таємницею, що Німеччина в педагогічно-дидактичному плані є однією з лідуючих країн світу, країна з дуже давніми науковими педагогічними традиціями) і французьких."

Місце педагогіки в структурі суспільних наук.
Питання лекції та семінару див. Програму курсу.

Педагогіка – це фундаментальна суспільна наука, яка вивчає закономірності здійснення навчально-виховної діяльності, а також функціонування систем освіти.
Саме поняття "педагогіка" має дуже давню історію. Виникло воно ще в часи Давньої Греції і походить від слова "педагог", що початково означало людину або раба, який супроводжував дитину свого рабовласника до школи.
Використання слів "педагогіка", "дидактика" і т.д. як термінів ми пов'язуємо з ім'ям видатного чеського педагога Яна Амоса Коменського, батька педагогічної науки, людини, яка вперше розробила науковий апарат педагогіки як науки. З ім'ям цієї людини пов'язано виділення педагогіки як самостійної наукової галузі в системі філософських наук (педагогіка відокремилася від філософських наук. До речі, навіть зараз на Заході люди, що захищали роботи з педагогіки отримували наукові ступені доктора філософії (або доктор гуманітарних [або як там кажуть "гуманістичних"] наук) з питань педагогічних чи освітніх питань.)
Ян Амос Коменський (інколи можна зустріти вимову Ян Амос Коменський, тобто так, як його прізвище звучить польською мовою ) жив і працював на початку 17 століття.

Система освіти в США

Система освіти в США
Основний принцип – децентралізація. Безпосередній контроль на території штатів виконують Boards of Education. В 19 ст. с США сформувалася наступна система середніх освітніх навчальних закладів:
1) 8-мирічна елементарна школа, після завершення якої учні, молодь мала можливість продовжувати своє навчання в повній середній школі (в певних штатах ця система збереглася) В інших шатах діє система освіти 6+3+3
6 років в елементарні школі
3 роки в молодшій середній школі
3 роки старша середня школа: повний цикл середньої освіти.
Головне завдання: створити всі можливості для різнобічного вияву особистості, закладення основ світогляду. Відповідно до засад плюралізму, толерантності, вчитель не може нав'язувати певні думки, оцінки. Великий вплив здійснює родина.
На етапі junior high school робляться заходи по поглибленню розвитку дитини в напрямку, що відповідає її здібностям.
На етапі senior high school – підготовка до навчання в вищих навчальних закладах, здійснення профільованого навчання, вибір відповідних курсів.

В США діє принцип не універсалізація, а спеціалізація освіти.
Від 6 років життя в США починається обов'язкове навчання, до 16 (17) років триває безкоштовне навчання.
2) Вища освіта в США здобувається в 4-рирічних коледжах, які мають право підготовки на рівні бакалавра. Головна особливість цього етапу, головне завдання – підготовка до виконання професійних обов'язків на найвищому рівні. Бакалаврська робота – тезова.
3) Однорічна або двохрічна магістратура. Головне завдання – наукова підготовка, підготовка до наукової діяльності, до здійснення самостійних наукових проектів. Магістерська робота теж можливо тезова. Відповідно рівень її нижчий, ніж в Європі.
Координація педагогічних досліджень в масштабі всієї країни здійснюється National Academy of Education.

Система освіти в Україні.

Система освіти в Україні.
Ст.22 Конституції України – забезпечення гарантії дотримання прав кожного громадянина у суспільстві.
Ст.23 Конституції гарантує право на вільний розвиток особистості. В цій статті зазначено також межу використання прав громадянами нашої країни. Це пошанування прав інших людей. Інакше кажучи, ми можемо використовувати до тої міри, поки це використання не загрожує і не суперечить правам інших людей.
Ст.24 Конституції забороняє будь-які форми дискримінації за расовою, статевою, національною, релігійною ознаками і гарантує рівність в правах чоловіка і жінки. Нажаль, ми мусимо зазначити, що незважаючи на те, що наша Конституція є однією з найбільш прогресивних в Україні, реалізація її часто натикається на проблеми.
Ст.46 забезпечує право громадянина України на соціальний захист.
Ст.52 гарантує захист дітей від різних проявів насильства та експлуатації
Закон "Про освіту"
Середня освіта в нашій країні складається з трьох ступенів:
1) початкова школа (з 6-7 років; 1—4 класи) – закласти основи наукового світогляду дитини, забезпечити всебічний рівномірний розвиток особистості, дати основи елементарних знань;
2) основна школа (неповна середня школа, 5—9 класи) – закласти систематизовані наукові знання з основних галузевих наук і створити передумови для свідомого вибору кожним напрямку свого подальшого розвитку,
3) старша школа (10—11 класи) – профілювання, спеціалізація подальшого навчання з метою підготовки до навчання в умовах вищої школи.
В 1993 році в нашій країні були прийняті два положення: "Про середній загальноосвітній заклад" і "Про загальну середню загальноосвітню школу".

Методи педагогічних досліджень

Методи педагогічних досліджень поділяються на 3 великі групи:
1) соціографічні методи (у нас вони називаються статистичні або соціологічні методи)
2) експериментальні методи.
Педагогічний експеримент має за завдання здіснення впливу людини на людину з метою її соціальної адаптації. Педагогічні експерименти умовно поділяється на дві групи: природні (або натуральні) експерименти і експерименти штучні (або організовані).
Природний експеримент складається в тому, що педагог залишає підопічних у їхньому середовищі, нічого не змінюючи, підбирає необхідні методи роботи і спостерігає на реакцію вихованців, на те, як вони сприймають його вплив в їх природному середовищі.
В умовах штучного експерименту педагог поділяє своїх вихованців на дві групи: групу контрольну та експериментальну. Група контрольна залишається в типових для себе умовах, а в групі експериментальній здійснюються заходи педагогічного впливу.
3) історичні методи (на Заході використовують інші поняття: методи історичного аналізу і методи порівняльного аналізу). Ці методи тісно пов'язані з історією педагогіки та порівняльною педагогікою.
Дослідник в першу чергу досліджує різноманітні джерела: архівні, монографічні (наукові) з обраної проблеми, потім конфронтує здобуті результати і на підставі цього результаті визначає, що є правдивим та фальсифікованим, і робить висновки про стан розвитку педагогічної науки в певну епоху.

Структура педагогічних наук (продовження)

В минулій лекції ми розглянули питання соціально-стандартного та соціально-нестандартного середовища. Однак оскільки це було наприкінці лекції і часу було мало, у декого може виникнути враження, що до соціально-нестандартного ми відносимо лише криміногенне середовищем. Але це не так. До соціально-нестандартного середовища ми відносимо також і ті прошарки населення, які з причин психічних або фізичних вад не можуть повністю виконувати весь спектр суспільних обов'язків члена суспільства. І звичайно поширення цього прошарку також суперечить інтересам суспільства.
Проблемою соціально-нестандартного середовища займається спеціальна педагогіка. Нажаль, не всі сучасні українські дослідники розуміють різницю між соціальною і спеціальною педагогікою. Так, наприклад, у найостаннішому виданому підручнику Галузинского і Євтуха сказано, що соціальна педагогіка займається середовищами людей з порушеннями психічними і фізичними. Це не відповідає дійсності.

Ми вже називали основні напрямки спеціальної педагогіки (див. лекцію від 8 вересня 1998 р.). До 6-ти названих нами напрямків слід також додати ресоціалізаційну педагогіку.
Ресоціалізаційна педагогіка вивчає закономірності здійснення навчально-виховної діяльності з метою соціальної адаптації людей, які відбули покарання або таких, які перенесли тривалі хвороби. Ви розумієте, що людина, яка потрапляє, скажімо, в аварію, чи перенесла якусь тривалу хворобу, вона вибивається з колії суспільного життя і потребує певної допомоги для того, щоб в це суспільство повернутися.
Приклад. В радянські часи існувала норма: якщо людина засуджується до покарання в порядку виконання статей кримінального кодексу, то вона могла втратити значну частину своїх майнових прав, в тому числі житло, прописку і т.д. Дуже часто люди, що проживали у містах особливого режиму (Київ, Москва, Ленінград), після відбуття покарання не мали куди повертатися. Більше того, не маючи паспортів, вони могли поселятися тільки в певних місцевостях (рангах місцевостей), знаходились на обліку в міліції. Влаштуватися на роботу було дуже важко. Вся ця система приводила до скоєння рецидиву. Це не універсальна догма чи норма, але вона була домінуюча.

Педагогіка як наука.Структура педагогічних наук

Перше семінарське заняття. Перша півпара – контрольна робота (1 питання), далі – обговорення питань на стор. 4-5 програми.

Чому ж не вдалося асимілювати ці цивілізації? А тому, що вони були чи є носіями дуже давньої і високої культури, власної традиції освіти, передачі інформації від покоління до покоління.
Отже специфіка курсу педагогіки в Інституті Міжнародних Відносин полягає не у вивченні всіх основ, законів педагогіки, а в ознайомленні студентів з тією особливою функцією педагогічних наук у суспільстві, що забезпечує оцю передачу знань, навичок, традицій від покоління до покоління. Крім цього ми ознайомимося із аспектами міжнародного співробітництва в галузі освіти. Специфічним є також і те, що разом з психологією, філософією (разом з етикою, естетикою і т.д.) , педагогіка закладає основи гуманітарної освіти, отже це є необхідним в даному вузі.

Предметом педагогіки є навчально-виховний процес, а також система освіти. Об'єктом педагогіки виступає не сама людина, як така, а свідомість людини.

Ми вже говорили про існування тоталітарної педагогіки і демократичної педагогіки. Ці дві течії по різному трактують поняття. Розглянемо, наприклад, визначення особистості.
Згідно радянської тоталітарної педагогіки: Особистість – це людина, яка усвідомлює суспільно-значущі завдання, що стоять перед нею, і реалізовує ці завдання. Інакше кажучи, особистістю можна було б назвати тільки ту особу, яка під червоними прапорами, усвідомлюючи високу відповідальність за суспільство, підпорядковує себе суспільству.

Демократична педагогіка вважає: Особистість – це усвідомлення людиною її прав, усвідомлення прав інших людей і прагнення до максимальної реалізації своїх можливостей

Суб'єктами педагогічної діяльності (в суспільних науках – це те, що приймає участь у процесі, а не лише відчувають його вплив) вважаються ті, хто виконує педагогічні функції у суспільстві, і з другого боку ті, хто здобувають певні знання в системі освіти.

Формування естетичного світосприйняття у школярів через роботу дитячих художніх шкіл

Наукові дослідження та педагогічна практика свідчать про динамічний і складний шлях розвитку позашкільної освіти.
Протягом ХІХ – ХХ ст. Перші будинки юнацтва на Україні були з ініціативи прогресивної педагогічної громадськості й за підтримки меценатів і добродійних комісій у Ніжин, Києві, Харкові тощо.
Нині більш як у 2-х тисячах позашкільних закладів починають шлях до творчості близько 2 млн. дітей і підлітків.
Аналіз становлення і розвитку позашкільної роботи з дітьми та учнівською молоддю в Україні свідчить про наявність прогресивних досягнень та позитивний вплив на творчий розвиток особистості. У процесі свого історичного розвитку позашкільна освіта і виховання набули певного досвіду, престижу і сформувалися як невід‘ємна частина цілісної системи освіти України.
Поряд з цим десятиріччям існувала невідповідність проблеми практичної діяльності позашкільних закладів та їх науково-теоретичного обґрунтування та забезпечення.
Актуальність реформування існуючих форм і методів позашкільної роботи в якісно нову систему закладів позашкільної роботи в якісно нову систему позашкільної освіти та виховання дітей та виховання дітей та учнівської молоді обумовлено рядом обставин.
По-перше, в умовах демократизації суспільства, переходу до ринкових відносин відбуваються значні зміни у суспільній свідомості, а тому вагомого значення набуває погляд на особистість з позиції культурно-історичної педагогіки розвитку.
По-друге, посилюється тенденція виховання різних країн світу, в тому числі української держави, до нового ступеня цивілізації, науково-технічного та соціального прогресу.
У цьому зв‘язку активізується необхідність виховання особистості творчого типу, здатної до сприйняття інноваційних процесів у суспільстві, використання і впровадження нових технологій.

Система освіти в країнах Західної Європи

Система освіти в країнах Західної Європи суттєво відрізняється від тієї, яка склалася в Україні та країнах колишнього СРСР. У зв’язку з цим існує невідповідність між вступними вимогами до вузів, термінами навчання, різними ступенями (бакалавр, магістр) та дипломами, що дають своїм випускникам учбові заклади. Мета цієї статті — описати систему освіти Німеччини, Франції та Голландії і привести Порівняння Українських та Західноєвропейських учбових установ, та дипломів.

Система освіти в Німеччині
Шкільна освіта в Німеччині перебуває під наглядом держави. За формування шкільних програм відповідають безпосередньо федеральні землі. Тому в кожній землі є відмінності в навчальних програмах. Зокрема, землі самостійно визначають час канікул та навчальні плани шкіл.
Шкільна система складається з трьох ступенів:
1. початковий ступінь(Primarstufe);
2. середній ступінь I (Sekundarstufe I);
3. середній ступінь ІІ (Sekundarstufe II).
Шкільна освіта у Німеччині починається з повних шести років і закінчується в дев’ятнадцять років.
Початкова школа охоплює чотири класи. Учні отримують знання з читання, рахування, письма, знайомляться з природознавством, мистецтвом та іншими предметами. У багатьох початкових школах вивчають також одну іноземну мову.
Після закінчення початкової школи кожен учень може вибрати іншу форму школи. Більше, ніж третина ідуть в основну школу. Навчання в ній триває 5 або 6 років. Іншими формами школи, де можна отримати освіту середнього ступеня І є реальна школа та гімназія. Після закінчення основної школи можна навчатися в професійній школі. Тут учні отримують професійні навички і після закінчення стають працівниками нижчої ланки (слюсарі, прибиральники, кельнери і т. д.).

Навчання студентів-філологів проведення уроків домашнього читання

Одним із найважливіших видів комуникативно-пізнавальної діяльності людини є читання. Професійна спрямованість навчання передбачає розвиток високої культури читання з метою підготовки вчителя, здатного виховати своїх учнів вдумливими, естетично сприйнятливими читачами. Необхідність досягнення високого рівня професійно-методичної компетенції випускників мовних факультетів інститутів університетів особливо гостро відчувається саме тепер у зв”язку з гуманітаризацією середньої та вищої освіт. Культура людини значною мірою залежіть від її вміння розуміти літературу. Література справляє естетичний вплив на читача, стимулюючи його творчу здатність пізнавати дійсність, зображену в тексті, що спонукає його до самостійних суджень і висновків, дає можливість для розвитку світогляду, допомогає правильно зорієнтуватися в складному процесі самопізнання.
Читання іноземною мовою як комуникативне вміння та засіб спілкування є найрозповсюдженішим способом іншомовної комунікації, яким учні середньої школи мають оволодіти згідно з вимогами чинної програми та Державного стандарту з іноземних мов.
За умови протікання процесу оволодіння іноземною мовою поза межами вторинної мовної спільності, роль художнього тексту значно зростає, оскільки він певною мірою реконструює мовне середовище. Художні тексти відіграють провідну роль і в пізнанні інокультурної дійсності, і у формуванні позитивного ставлення до країни та народу, мова якого вивчається. На старшому ступені середніх шкіл читання набуває вагомого значення у процесі навчання іноземної мови. Уміння читати надає можливість випускникам школи у своїй подальшій діяльності користуватися іншомовною літературою для пошуку інформації за фахом чи інформації, яка цікавить, задоволення своїх читацьких чи творчих потреб, удосконалення умінь усного мовлення і т. ін.
Чинні програми для шкіл з поглибленим вивченням англійської мови (1996) передбачають проведення уроків домашнього читання, протягом яких старшокласники вчаться читати адаптовані та неадаптовані уривки з автентичних творів.
Назад 1 2 Вперед

Популярные работы

Рефераты







Курсовые







Дипломные








Навигация


Оформление работ

  • Оформление рефератов
  • Правила оформления реферата
  • Оформление ссылок реферата

  • Интересное