NALENCHРеферати Курсові Дипломні українською

Визнаючи школу провідною ланкою виховання молоді, треба зазначити, що без єдності зусиль з сім’єю, ефективність виховання буде низькою. Адже саме в сім’ї найбільше виховується людина укладом спільного життя: побутом, працею, традиціями, звичаями. Саме в сім’ї дитина засвоює такі загальнолюдські поняття, як добро і зло, правда і кривда, корисне і шкідливе, тобто її морально-етичні принципи на яких споконвіку грунтується педагогічний досвід народу.
Сім’я завжди була і залишається природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом матеріальної і емоційної підтримки, необхідної для розвитку її членів, особливо дітей та підлітків, засобом збереження і передачі культурних цінностей від покоління до покоління.
Єдність сім’ї і школи відіграє важливу роль у вирішенні завдань всебічного розвитку особистості та у вихованні школяра. Значення батьківського авторитету, роль педагогічного колективу та позашкільної системи освіти є найважливішою необхідністю у навчально-виховному процесі сучасної початкової школи. Щоб змінити на краще стан моральності нашого суспільства, необхідно зважати, що вихованість наших учнів результат копіткої щоденної роботи, а також тих реальних міжлюдських стосунків, у які включається дитина з перших днів свого життя і активним учасником яких вона залишається усі наступні роки.
Дані досліджень засвідчують, що виховує не сам виховний процес як спеціально організована дорослими діяльність, а ті щоденні, конкретні взаємини, під час яких дитина день за днем вбирає і активно переосмислює людські цінності і орієнтації, способи поведінки, сутність ставлень до явищ життя і до самої себе.
Стосовно педагогічних здібностей батьків, то до найважливіших з них відносять вміння належно організувати комунікативну діяльність, налагоджувати внутрішньосімейні проблеми і встановлювати правильні стосунки з дітьми.
Надзвичайно важливого значення для формування життєвих ставлень дитини мають передусім взаємини між самими батьками, оскільки саме вони відображають загальні тенденції сімейних стосунків, спрямованість життєдіяльності родини, її морального фону.

Якість і безоплатність? Чи можуть бути ці явища стояти поруч? Чи можна говорити про якісну безплатну освіту в Україні?
Якщо говорити про недалеке минуле України, коли радянська освіта, медицина, юриспруденція були безкоштовними і доступними, то можна відзначити досить якісними ці сфери суспільного розвитку. Однак починаючи з періоду становлення ринкових відносин в незалежній Україні, все починає кардинально змінюватися. Більшість стосунків переходить на грошовий вимір і може якісно відбуватися тільки за умов нормального фінансування та відповідного матеріального віддячення.
Якщо говорити сьогодні про безплатний сектор освіти в Україні, то на превеликий жаль державного фінансування в цій сфері катастрофічно не вистачає. Матеріально-технічна база суттєво відстає від сучасних вимог, більшість вчителів вкрай незадоволені своєю платнею. І цього вже достатньо, щоб говорити про погіршення якості освіти в Україні за останні роки.
На мою думку, не обов’язково повністю зводити “комерціалізацію” середніх шкіл та інших закладів, які на сьогодні відносяться до безкоштовних. Потрібно встановити посильну помісячну оплату, яка не буде обузою для батьків, але яка зможе в певній мірі вийти школам з кризового стану.
Повне самофінансування тут, я гадаю, не можливе. Підтримка з боку держави буде і на далі залишатися досить потрібною і вагомою, але підвищення заробітної платні серед вчителів середніх шкіл, покращення спортзалів, розширення класів, облаштування спортивних майданчиків – це тільки на користь дітям.
На сьогоднішній день чимало робиться для того, щоб українська середня освіта залишалася безкоштовною і якісно-новаторською, мобільною і високопрофесійною. Не так давно у Міносвіти й науки України відбулося обговорення проекту Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті.
Власне, вищезгаданий документ на час обговорення був не більш ніж чернеткою проекту — четвертою (але далеко не останньою) і ще досить «сирим» варіантом доктрини. Повноцінний проект має викристалізуватися після численних семінарів, нарад, обговорень у пресі і т.д. і т.п. «Шліфування» триватиме орієнтовно до листопада-грудня 2001-го, оскільки наприкінці року керівництво міністерства планує подати проект доктрини на розгляд уряду.

На початку Х1Х ст. в українській науці вживалось таке поняття як “народна словесність”, “усна народна творчість”. Вона приєднувалась як складова частина етнографії, науки про матеріальну й духовну культуру та його побут.
Згодом термін “фольклор” став використовуватись у словесній народній творчості, але вперше він був вжитий англійським вченим Вільямом Томсоном у 1846 р. (від англ. Folk-lore – народна мудрість, народне знання, народна творчість).
Народна практика музичного виховання виробила чимало засобів розширення естетичного й художнього досвіду дітей, пробудження творчих здібностей у різних видах музичної діяльності. Пошук шляхів ефективного розвитку музичних здібностей у дітей спонукає звернутися до досвіду народної педагогіки, до дитячого музичного фольклору, який є випробуваним засобом прилучення дітей до прекрасного, увібравши естетичний, моральний, світоглядний досвід багатьох поколінь.
Ще здавна дорослі у спілкуванні з дітьми співали їм колискових пісень і забавлянок. Основними виразниками колискових є ритм і мелодія. Мелодія переважно з нешироким звуковим діапазоном, плавним метроритмічним рухом, спокійним нешвидким темпом. А багаторазове повторення (в такт гойдання колиски) однієї і тієї ж музичної фрази в одному ритмі позитивно діє на психіку дитини і швидко присипляє її:

Спи, дитино, колишу тя
А, як заснеш, то лишу тя.
Поставлю тя в колисочку
Під зелену ябліночку.
Буде вітрець колихати,
Соловей співати,
А маленька дитиночка
Буде міцно спати.

Урок музики та позакласна музично-виховна робота в сільській школі залежить від багатьох умов і принципів, які визначають успішність роботи вчителя музики і якими йому необхідно керуватись в процесі художньо-естетичної діяльності. В сукупності своїй ці умови і принципи утворюють міцну навчально-методичну базу. Серед них слід назвати такі:
• • Підбір музичного матеріалу для навчальної і виховної роботи з дітьми необхідно здійснювати з акцентом на музичний фольклор, який найбільш близький за естетичними запитами і смаками сільським школярам. Фольклор і пов’язана з ним система музичних знань, умінь і навичок учнів мають визначати основний зміст роботи вчителя музики сільської школи, забезпечувати принципи структурної єдності музичного виховання і освіти на етапах: учбовий матеріал – діяльність вчителя – його художньо-естетична орієнтація;
• • Залучення дітей до пошуку інформантів і збору зразків народної музичної творчості (пісень, інструментальних мелодій, ігор, театралізованих дійств);
• • Широке залучення до участі у позакласних музично-виховних заходах сільських музикантів-аматорів: співаків, скрипалів, бандуристів, цимбалістів, сопілкарів, гармоністів, бубністів і ін.;
• • Масове залучення школярів до проведення календарно-обрядових свят, театралізованих дійств і інших культурно-мистецьких заходів;
• • Проведення в рамках шкільного уроку музики комплексного вивчення музичних та літературних фольклорних джерел з метою формування в учнів міцних асоціативних зв’язків між народною музикою, літературою і образотворчим мистецтвом;
• • Індивідуальна музично-виховна робота вчителя музики з учнями;
• • Залучення до процесу музично-естетичного виховання школярів батьків та людей старшого покоління;
• • Безпосереднє спілкування учнів з природою, флорою і фауною місцевості, регіону, краю;
• • Тісна культурологічна співпраця вчителя музики школи з громадськими організаціями села, клубом, будинком культури, ДМШ/

Трудове виховання підростаючого покоління – одна з основних складових у формуванні особистості нової людини. Людина розвивається духовно й фізично тільки в праці. Без праці вона деградує.
У процесі фізичної праці в учнів розвивається координація рухів тіла, зграбність, сила, витривалість. Праця сприяє їх розумовому розвиткові. Діти, зайняті різними видами праці, кмітливіші, винахідливіші. Участь учнів у різноманітних трудових процесах позитивно впливає на їх поведінку, дисциплінує. Важливий аспект психологічної підготовки підростаючого покоління до праці – формування у нього почуття самовідповідальності, розуміння необхідності самому піклуватися про себе.
Трудове виховання відіграє важливу роль в подальшій профорієнтації школяра, сприяє його професійному самовизначенню. Останнім часом ціннісні пріоритети нашого суспільства суттєво змінились. Тепер на передній план вийшло поняття престижності та сплачуваності професії, а не її суспільної цінності. Батьки ж та вчителі часто надають перевагу застарілим методам виховання, що вже не приносять бажаних результатів. Ось чому, на мою думку, дана тема є досить актуальною на сьогодні.
Підбираючи матеріал, я виявила, що матеріал з даної теми переважно застарілий і вже не відповідає дійсному стану речей. Навіть в Інтернеті виявилось обмаль даної інформації. Це свідчить проте, що проблемі трудового виховання в сьогоднішньому суспільстві не приділяється достатньо уваги. Тому для написання курсової роботи я обрала тему “Трудове виховання в розвитку особистості школяра.”
Об’єкт дослідження – процес трудового виховання школярів.
Предмет дослідження – форми і методи трудового виховання особистості на різних вікових етапах вдома та в школі.
Мета дослідження – визначення сутності процесу трудового виховання школярів, виявлення недоліків у його організації та обгрунтування практичних заходів з їх усунення.

Тестові запитання з муз.викладання
1. Основні категорії поведінки:
1. Освіта, навчання, виховання.
2. Освіта, виховання, самоосвіта,
3. Освіта, самоосвіта, навчання, виховання, самовиховання.
4. Урок, дидактика, навчання, освіта.
2. Виберіть тип нервової системи, який відповідає сангвінічному темпераменту:
1. Сильний, врівноважений, рухливий;
2. Сильний, врівноважений, інертний;
3. Сильний, неврівноважений, рухливий;
3. Ви прийшли в 5-й клас, де учні не мають належних знань з нот¬ної грамоти. З чого ви почнете перші уроки:
1. Опитування;
2. Із вияснення причин такого стану;
3. Проведете контрольні заміри для виявлення рівня знань;
4. Зацікавите учнів даним видом роботи.
4. Яке з нижче перерахованих завдань музичного виховання в д/с є пріорітетний:
1. Виховувати любов до музики;
2. Розвивати в дітей музичні здібності;
3. Прищеплювати навички з різних видів музичної діяльності;

Композитор О .І. Білаш писав музику до кінофільму “Сон”.
Режисер фільму Володимир Денисенко запропонував у сцену, де завезені далеко від України кріпаки сидять і сумують у панській “людській”, ввести пісню.
Написати слова попросили Дмитра Павличка. Через 10-15 хв. Він показав товаришам перший куплет:
З далекого краю
Лелеки летіли
Та в одного лелеченьки
Крилонька зомліли.
Пісня “Лелеченьки” була написана швидко, вона стає популярною не тільки у нас на Батьківщині, а й за її межами.
Хоровий жанр – хор а капела.

Олександр Іванович Білаш.
Народився композитор у співучій сім‘ї в березні 1931 року в Градизьку на Полтавщині. Мати – Євдокія Андріївна – вважалася першою співачкою на сільських сходинах, батько – Іван Опанасович – грав на балалайці, гітарі.
Провчившись рік у Київській музичній школі для дорослих, Олександр поїхав у Житомир, де поступив на другий курс музичного училища імені В.С. Костенко. Там, у Житомирському музичному училищі, написав свою першу пісню.
У 1951 році Білаш успішно склав іспити до Київської консерваторії ім.. П. І. Чайковського на композиторський факультет.
Дипломна робота композитора – симфонічна поема “Павло Корчагін” – перша серйозна праця молодого композитора, крок у світ великої музики, куди Олександр увійшов швидко і рішуче.

Вся життєдiяльнiсть людини протiкає в певних часових вiдрiзках: минулому, теперiшньому, майбутньому.
Досвiд свiдчить про те, що духовнiсть як певний спосiб iснування людини передбачає орiєнтацiю на широкий спектр цiнностей, якi є динамiчними, i вони по-різному асоцiюються з цими часовими модальностями.
Цiнностi - це iдеї, переконання, iдеали, що характернi для певних соцiальних спiльнот.
Особливий науковий iнтерес становлять цiнностi, що пов'язанi з часовими параметрами - минулим, теперiшнiм, майбутнiм - у такої соцiальної спiльноти як студенти. Плюралізм цiнностей важливий в демократичному суспільстві.
Виходячи з важливостi категорiї часу в життi i дiяльностi людини, ми поставили перед собою завдання - дослiдити, якими цiнностями оперує студентська молодь у визначеннi свого минулого, теперiшнього i майбутнього. Нами була використана методика "Цiннiсного спектру", яка включає в себе вiсі сiмнадцять цiнностей, таких як добро, iстина, справедливiсть, унiкальнiсть, цiлiснiсть i iн., тобто ми прагнули виявити, яким студенти бачать своє життя у минулому, теперiшньому i майбутньому. ом дослiдження були студенти першого i другого курсів факультету iноземних мов (всього 116 чоловiк).
Об'єктом нашого дослiдження був психологiчний час, пiд яким ми розуміємо вiдображення в психiцi людини системи часових вiдношень мiж подiями її життєвого шляху. При цьому нами було враховано, що вiн включає в себе такi структурні компоненти:
- оцінку одночасностi, послiдовностi, тривалостi, швидкостi протiкання рiзних подiй життя, їх приналежності до теперiшнього, вiддаленостi в минуле i майбутнє;
- переживання спресованостi i видовженостi, перервностi i неперервностi, обмеженостi i безмежностi часу;
- усвiдомлення віку, вiкових етапiв (дитинства, молодостi, зрiлостi, старостi);
- уявлення про можливу тривалiсть життя, про смерть i безсмертя, про iсторичний зв'язок власного життя з життям попереднiх i наступних поколiнь сiм'ї, суспiльства, людства в цілому.

Конспект уроку.

Тема: Створення ескізу композиції на основі писанкових елементів (Батік).

Мета: Розвивати у дітей логічне мислення та уяву, пробуджувати любов до прекрасного.
Виховувати естетичне ставлення до навколишнього, а також і творчі здібності. Ознайомити із видами ДУМ, батіком.
Сприяти активності на уроці. Збагатити їхні знання про культуру, народні звичаї і традиції.

Обладнання: папір, олівець, акварель, пензлик, баночка для води.

Матеріали: малюнки-зразки, фотографії.

Тип уроку: комбінований.

Методи і прийоми: розповідь, бесіда, пояснення, аналіз.

ХІД УРОКУ

І.Організаційна частина.
- Добрий день діти, сідайте і приготуйте все необхідне до уроку.

ІІ. Подача нового матеріалу.

1.Вступна бесіда.
- Отже, перш ніж ми приступимо до сьогоднішнього уроку нам слід повторити попереднє. А на попередньому уроці я вас ознайомила із таким видом декоративно-ужиткового мистецтва як "батік". Дещо згадаємо.
Вибійка, розпис (вибивання, набійка, мальованка) - це тканини з візерунками. З давніх часів відомо кілька видів техніки нанесення рисунка на тканину. Це, так званий, сухий розпис, холодний і гарячий батик. Ці техніки мають як спільні, так і відмінні риси. Для розпису необхідна дерев'яна рама, на яку натягують тканину, посудини для барвників, резерв (для холодного батику), віск (для гарячого батику); спеціальний інструмент - тьянтинг??. Як правило для розпису використовують бавовняні або шовкові натуральні тканини.

§1
Факультет Права і Суспільних Наук Українського Вільного Університету в Празі має на меті дати своїм слухачам теоретичне знання в области права й суспільних наук та підготовити їх до наукової і практичної діяльності на полі правового і суспільного життя в зв’язку з історією та потребами українського народу.
Факультет складається наразі з двох відділів: а) Правничого і б) Суспільних Наук.
По закінченню пройдених наук Український Вільний Університет у Празі видає дипломи на основі абсользування шести семестрів студій та складання дипломних іспитів.
Титули доктора прав (Dr. jur.) або доктора економії (Dr. r. pol.) У.В.У. уділює кандидатам, які закінчили студії і склали іспити на відповідних віддалах факультету та на підставі предложеної і схваленої дисертації, складення усного ригорозу, з додержанням правил промоції.
§2.
Студійний час на Факультеті складається не менше як із шести семестрів.
На першу студійну добу повинно припадати не менше трьох семестрів та 61 викладових годин – для правників і 68 викладових годин для економістів.
На другу студійну добу припадає також не менше трьох семестрів та 62 викладові години для правників і 79 годин для економічнів.
Семінарські студії і практичні вправи зараховуються до числа обов’язкових годин.
Семестри лише тоді зараховуються до студійної доби, коли слухач мав у дотичному семестрі на виклади зазначене в семестровому пляні (§3) число обов’язкових годин і відбув вправи та кольок вії.
Після прослухання обов’язкових викладів і виконання вправ, слухачі факультету складають у професорів відповідного фаху семестрові іспити і одержують про те від них іспитове свідоцтво. Іспити ці складаються протягом наступного шкільного року.
§3.