Екологічний розвиток учнів
Вступ
Людина була і завжди залишається сином природи, і те, що ріднить її з природою, повинно використовуватися для її прилучення до багатств духовної культури.
В.О. Сухомлинський
Однією з фундаментальних проблем розвитку учня, що досліджував В. Сухомлинський, є формування загально навчальних умінь у рамках концепції розумового розвитку.
Компоненти цього розвитку – набуття знань, умінь і навичок, розвиток творчих здібностей учня, уміння аналізувати, порівнювати і узагальнювати навчальний матеріал, формування пізнавального інтересу до навчальної діяльності.
Неабияку роль у розв’язанні даного завдання відіграє курс початкового природознавства.
Свого часу К. Ушинський писав про те, що логіка природи найдоступніша і найкорисніша для дітей. Цю ідею К. Ушинського застосував В. Сухомлинський. "Природа – величезної ваги виховний фактор, що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного процесу", – відзначає В. Сухомлинський. Він разом з учителем домагався того, щоб перші наслідки своєї розумової праці дитина відчула під час активної взаємодії з природою.
Вчений-педагог зазначав, що вміння навчити дитину вчитися можна порівнювати з найтоншим інструментом, який має 5 різців: уміння спостерігати явища навколишнього світу, думати, висловлювати думки, читати писати. Всіма цими вміннями дитина і має оволодіти у початковій школі. А своєчасно і міцно сформовані – вони і є тим інструментом, що породжує гідність мислителя-трудівника, – підкреслював В. Сухомлинський. Він, зокрема, писав: "Навчити дитину вчитися, дати їй уміння, з допомогою яких вона буде самостійно підніматися із сходинки на сходинку довгого шляху пізнання – це одне з найскладніших завдань учителя".
Людина була і завжди залишається сином природи, і те, що ріднить її з природою, повинно використовуватися для її прилучення до багатств духовної культури.
В.О. Сухомлинський
Однією з фундаментальних проблем розвитку учня, що досліджував В. Сухомлинський, є формування загально навчальних умінь у рамках концепції розумового розвитку.
Компоненти цього розвитку – набуття знань, умінь і навичок, розвиток творчих здібностей учня, уміння аналізувати, порівнювати і узагальнювати навчальний матеріал, формування пізнавального інтересу до навчальної діяльності.
Неабияку роль у розв’язанні даного завдання відіграє курс початкового природознавства.
Свого часу К. Ушинський писав про те, що логіка природи найдоступніша і найкорисніша для дітей. Цю ідею К. Ушинського застосував В. Сухомлинський. "Природа – величезної ваги виховний фактор, що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного процесу", – відзначає В. Сухомлинський. Він разом з учителем домагався того, щоб перші наслідки своєї розумової праці дитина відчула під час активної взаємодії з природою.
Вчений-педагог зазначав, що вміння навчити дитину вчитися можна порівнювати з найтоншим інструментом, який має 5 різців: уміння спостерігати явища навколишнього світу, думати, висловлювати думки, читати писати. Всіма цими вміннями дитина і має оволодіти у початковій школі. А своєчасно і міцно сформовані – вони і є тим інструментом, що породжує гідність мислителя-трудівника, – підкреслював В. Сухомлинський. Він, зокрема, писав: "Навчити дитину вчитися, дати їй уміння, з допомогою яких вона буде самостійно підніматися із сходинки на сходинку довгого шляху пізнання – це одне з найскладніших завдань учителя".
